17.03.2025
Гарантування зобов’язань щодо двосторонніх договорів між Енергоатомом та постачальниками обговорювалося на закритій онлайн-зустрічі для представників компаній членів Energy Club 13 березня.
На ринку електроенергії України спостерігається зростання кількості невиконаних договорів, особливо в періоди низьких цін на ринку «на добу наперед» (РДН). Це створює ризики для стабільності енергосистеми та фінансової стійкості учасників ринку.
Ключовими питаннями диспуту стали причини невиконання договорів, механізми гарантування виконання зобов’язань та шляхи усунення проблем.
Модератор зустрічі, віцепрезидент Energy Club Іван Григорук зазначив: на ринку електроенергії спостерігається зростання кількості невиконаних двосторонніх договорів, особливо в періоди низьких цін на ринку «на добу наперед» (РДН). Найбільше від цього страждає державна генерація, зокрема, «Енергоатом», окремі постачальники достроково розвивають контракти, що призводить до необхідності продажу, в основному державною генерацією електричної енергії на короткострокових ринках РДН та ВДР. Слід зазначити, що в період потепління, а відтак зростання виробництва електроенергії за допомогою сонячної генерації посилюють ефект падіння цін на РДН та ВДР. Така ситуація має сезонний характер і повторюється вже не перший рік, а ефективні механізми гарантування виконання зобов’язань за двосторонніми договорами досі не впроваджені.
Учасники зустрічі переглянули презентацію «Управління ризиками щодо виконання зобов’язань за договорами», яку підготувала «Українська енергетична біржа».
Доповідач Ігор Богачов, начальник департаменту стратегії та розвитку «Української енергетичної біржі», підтвердив: коли спостерігається падіння цін на ринку «на добу наперед», зростає кількість невиконаних договорів, укладених за двосторонніми угодами. Ці періоди припадають зазвичай на січень-лютий, а також осінній період, зокрема жовтень. Поточний рік також не став винятком, але тенденція змістилася на березень.
«Українська енергетична біржа» дослідила причини, які впливають на це. Перша — в учасників ринку є чіткі економічні стимули розривати двосторонні договори: купуючи більш дешеву енергію на РДН, вони мають суттєву економію. Друга — для багатьох учасників ринку інформація під час воєнного стану є закритою через обмеження публікації ринкових даних, і вони можуть невірно оцінювати ринок при укладенні двосторонніх договорів або під час ринку «на добу наперед», і це також може створювати такі цінові диспропорції, які стимулюють розривати договори. Посилює ситуацію наявність індивідуальних умов договору, і вони не жорсткі для порушників виконання зобов’язань.
«Особливістю українського ринку є те, що біржа не здійснює контроль номінацій за біржовими договорами, і ми не можемо контролювати подальше виконання цих договорів. При можливості здійснювати номінацію проблема не була би такою суттєвою. В Україні наразі не діє повністю модель централізованого клірингу, модель повноцінного управління ризиком за біржовими та будь-якими двосторонніми договорами, і відповідно ми стикаємося з проблемами. Наслідки розірвання договорів не впливають на кредитні історії учасників ринку, на фінансовому стані та подальшому рейтингу і можливості участі ринку в подальших сесіях», – підкреслив Ігор Богачов.
Щодо двосторонніх договорів, то гарантії постачання розповсюджуються лише на першу декаду, яку учасники ринку мають оплатити за три дні до початку постачання, і частина забезпечення, яке бере біржа, 4-5%, теж йде в рахунок оплати першої декади постачання. На наступні періоди оплата не гарантується. Підсилює проблему й те, що більшість компаній можуть легко виходити на український ринок, адже бар’єри входу досить низькі. Приміром, бар’єри входу на ринок тієї ж Польщі досить суттєві. Компанії-постачальники мають мати уставний капітал більше 1 млн євро, перевіряються директори компаній на їх доброчесність, перевіряється фінансова стабільність. Складаються кредитні рейтинги по компаніях, відповідно визначаються і розміри гарантійних забезпечень. В Україні наразі це все не працює.
Для розв’язання проблеми з виконанням договорів начальник департаменту стратегії та розвитку «Української енергетичної біржі» запропонував: «Має бути гарантія під виконання договору, яка має зберігатися на рахунку біржі до закінчення строку контракту. Тобто так звана постачальна маржа, яка знизить стимули для учасників розривати договори. Така практика застосовується майже у всіх країнах Європи.
Наразі біржа бере до 25% можливий гарантійний внесок, але зазвичай це всього 4-5% від договору. Ми би могли в рамках діючого правового поля розділити цей гарантійний внесок на маржу підписання договору і на гарантійний внесок під виконання договору. Досить несуттєва частка 5%, але вона мала суттєвий ефект на виконання договорів. Також ми би пропонували в кінцевому варіанті регулятору та іншим учасникам ринку розглянути можливість вдосконалення відносин на українському ринку двосторонніх договорів».
«Ринок має вдосконалюватися, мають бути проведені повноцінні механізми клірингу, – додав Ігор Богачов. – Механізми центрального контрагента мають працювати, але до цього потрібні зміни до законодавства. Наразі «Українська енергетична біржа» запустила «Український кліринговий дім», і ми маємо сподівання, що будемо впроваджувати повноцінні механізми, які діють на європейських ринках, які б запобігли розірванню договорів в майбутньому».
Представник НКРЕКП Руслан Слободян підтвердив: державний регулятор моніторить ситуацію і вважає: проблема полягає насамперед у тому, що немає серйозної відповідальності за невиконання умов договору: «Потрібно працювати над вдосконаленням цього, адже якщо є чіткі економічні сигнали, що вигідніше не виконати умови договору і піти на короткострокові ринки. Оскільки немає відповідальності, то учасники ринку це зроблять. НКРЕКП готовий працювати у напрямку вдосконалення нормативної бази, чекаємо пропозицій від учасників ринку. Хоча, з іншого боку, це сигнали про те, що ціна електроенергії у певні періоди може знижуватися. І чи потрібно докладати зусиль, щоб тримати цю ціну високою – теж дискусійне питання».
Кирило Новиков, очільник директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міністерства енергетики України, повідомив: Міністерство реалізує державну політику, але не здійснює контроль за конкуренцією та зловживаннями на ринку. Але теза про необхідність розв’язання озвученої проблеми підтримується, питання потребує врегулювання.
Віктор Качуренко, заступник директора ВП «Енергоатом-Трейдинг» з правових питань: компанія, провівши у лютому аукціони на продаж за двосторонніми договорами на березень, діяла і діє відповідно до наявної тієї торгівельної стратегії. Основна маса вільного для комерційного продажу обсягу реалізується на електронних аукціонах, як це передбачено законодавством. Разом з тим, на початку березня ціна РДН суттєво просіла через низку факторів: різке підвищення температури, збільшення сонячного випромінювання і підвищення виробництва СЕС, зниження спотових цін на ринках ЄС, а також фактори попиту і пропозицій на самому РДН в Україні.
Деякі контрагенти по ДД почали діяти в розріз з укладеними договорами і, відповідно, порушувати свої зобов’язання. Зокрема, порушувати строки оплати або взагалі не платити за електроенергію. Заради справедливості потрібно сказати, що більшість контрагентів попри складності дотримується зобов’язань, але кількість порушників досить значна.
Компанія, відповідно, вимушена була вживати заходів врегулювання: спілкуватися з контрагентами, надсилати листи-попередження, застосовувати штрафні санкції, зменшувати чи обнуляти обсяги продажу. Внаслідок цього, очевидно, що компанія не дотримує грошей, і вимушена виставляти обсяги на продаж на організованих сегментах ринку. Умови продажу гірші, від того також є втрати.
Обмежує можливості компанії постанова НКРЕКП №332 «Про забезпечення стабільного функціонального ринку електричної енергії» в тій частині, де зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій між учасниками ринку. Винятками користуються і порушники, і добитися компенсації через штрафні санкції складно, або практично неможливо.
Відповідальність за стягування штрафних санкцій перенесено на післявоєнний період, а на той час вже багато хто може вийти з бізнесу або збанкрутує, і не буде кому пред’являти претензії. Якби відповідальність була безпосередньо після порушення, це допомогло би попередити або виправити ситуацію».
Проблема стосується не тільки енергетиків, а фактично всіх великих виробників і будь-якого учасника ринку, який не може різко зникнути з ринку. Вони страждають у першу чергу. Причина некоректних розірвань договорів і невиконання договірних зобов’язань полягає в тому, що на РДН різко коливаються ціни. Але цю проблему неможливо вирішити, адже коливання цін залежить від слабкопрогнозованих подій – від погодних явищ до пошкодження обладнання внаслідок бойових дій. Також абсолютно неможливо піти шляхом впровадження 100% передплати, бо всі розуміють, що неможливо такі великі кошти наперед.
На цьому наголосив Олексій Нікітін, член наглядової ради ПрАТ «Укренерго»: «Залишається тільки йти шляхом підсилення відповідальності за невиконання двосторонніх договорів. Закордонні біржі мають доволі складні механізми забезпечення фінансових гарантій, які роблять будь-які невиконання договорів просто економічно невигідними і спрацьовують моментально. Тобто сторона, яка постраждала, моментально отримує компенсацію.
На жаль, ми такий механізм не впровадили під час реформування ринку, і тому зараз вимушені його впроваджувати на ходу. Треба діяти поетапно, почати з внесення змін до діючих нормативів. По факту ринок двосторонніх договорів, який повинен був гарантувати якусь стабільність цін в довгостроковому періоді, не працює. Потрібно запровадити повноцінні механізми фінансових гарантій на біржі».
Учасники зустрічі говорили про необхідність запровадження жорсткіших санкцій за невиконання зобов’язань з двосторонніми договорами, а також про регуляторний механізм, який потрібно буде запровадити щодо посилення відповідальності сторін за порушення контрактів.
На думку радниці голови Ради Національної безпеки і оборони України Ольги Бабій, проблема знаходиться абсолютно в іншій площині й полягає в тому, що ринок «на добу наперед» є індикативним для постачальників, для фіксації ціни на постачання. У 90% випадків контракти постачальника зі споживачем прив’язані до ціни РДН.
«Ми намагаємося лікувати форвардний ринок, ринок двосторонніх договорів, який фізично має бути індикативним, але він таким зараз традиційно в Україні не є. Тому проблема того, що наші постачальники почали розривати зараз договори з «Енергоатомом», законтрактувавши електричну енергію в паритеті 5,600- 5,800. Треба переглянути стандартизацію договорів на постачання. Тому що той ринок, який ми називаємо ринок «на добу наперед», в жодній країні Європейського Союзу не є індикативним. Ціна для споживачів на всіх сусідніх європейських ринках фіксується в паритеті прив’язки до форвардних контрактів, до контрактів ДД.
Давайте не будемо забувати про те, що у нас є декілька сегментів ринку, їх аж чотири: ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок. Ринок «на добу наперед» зараз у нас є низькоконкурентним і висококонцентрованим. У нас є велика кількість учасників, які приходять на цей ринок з великим обсягом товару, який там пропонують, і часто туди не приходять покупці. Ми дійсно усвідомлюємо, що у нас є два великих учасники ринку, це «Енергоатом» та «Гарантований покупець», які в ті чи інші сезони, впливають своїми обсягами пропозиції на ціноутворення на ринку «на добу наперед».
Якщо ми маємо декілька домінуючих виробників, які суттєво можуть впливати на формування ціни на тому чи іншому сегменті ринку, ми маємо їх стандартизувати. Не варто забувати, що ми зараз є частиною об’єднаної європейської енергосистеми. І на наше ціноутворення також буде впливати і обсяг імпорту в умовах дефіциту, який буде заходити в нашу систему».
Сергій Мирончиков, керівник департаменту з роботи на оптовому ринку Д. Трейдинг.
«Для того, щоб знайти ефективні рішення, нам потрібно глибше зрозуміти поточну ситуацію на ринку електричної енергії. Протягом певного часу ми спостерігаємо зростаючий попит на продукт електричної енергії. Якщо звернутися до даних з сайту НКРЕКП, можемо побачити, що вже видано 1200 ліцензій на постачання електричної енергії. Цього року було видано 25 нових ліцензій. Це свідчить про те, що щотижня видається декілька нових ліцензій для учасників ринку.
З одного боку, це позитивний аспект — зростає конкуренція серед постачальників електричної енергії. Однак існує й інша сторона медалі: ніхто не хоче працювати в збиток і зазнавати фінансових втрат, – сказав Сергій Мирончиков, керівник департаменту з роботи на оптовому ринку Д. Трейдинг. – Проте варто заглянути глибше у суть проблеми: більшість учасників ринку не мають кінцевого споживача своїх послуг або товару. Вони здебільшого купують електричну енергію лише для того, щоб перепродати її на інших сегментах ринку. Такі учасники часто вважають трейдинг безпрограшною лотереєю; однак реальність зовсім інша.
Трейдинг супроводжується високими ризиками і потребує професійного підходу для їх управління та нівелювання. Тут важливо мати команду фахівців-аналітиків, які здатні проводити детальні розрахунки та аналізувати ринкові умови задля мінімізації ризиків втрат.
Підтримую думки колег з УЕБ щодо необхідності вдосконалення вимог до ліцензування учасників ринку електричної енергії. Крім того, варто розглянути впровадження різноманітних фінансових механізмів для забезпечення ефективності виконання угод між постачальниками та споживачами електроенергії. Також маємо ще одну пропозицію — ускладнити доступ до простого продажу електричної енергії на спотовому сегменті ринка шляхом введення диференційованої системи комерційних внесків для операторів ринка залежно від обсягу продажу продукції через РДН чи ВДЛ. Таким чином ті учасники ринка, які прагнуть реалізувати малий обсяг продукції, повинні будуть платити більше коштів, а ті, хто має намір продавати великі партії – менше».
Ольга Тагієва, голова громадської спілки «Енергетичний союз» закликала всіх присутніх звернути увагу на те, що ми постійно намагаємося імітувати роботу реального ринку енергетики в Україні: «Але давайте будемо чесними: у нас немає дійсно прозорого енергетичного ринку! Дані для постачальників залишаються закритими і недоступними для аналізу та прогнозування ситуацій на ринку. Планування під час війни стає практично неможливим завданням через нестабільність обставин та відсутність чіткої інформації про майбутні зміни на ринку електроенергії.
Нам потрібно чесно говорити про те, що відбувається на ринку енергетики. В цьому винні всі – і Міністерство енергетики України, і регулятор, і виробники електроенергії (генерація), і постачальники та трейдери — усі вони мають свою частку відповідальності за існуючу ситуацію. Важко захищати інтереси тих, хто мислить лише про миттєвий прибуток. Коли прибутки зростають — всі мовчать; а коли виникають проблеми або скарги щодо генерації чи постачання електроенергії — тоді одразу починаються гучні заяви та обурення!
Я повністю підтримую думку про необхідність професійного підходу до ліцензування компаній-учасників цього процесу; потрібно приділити увагу тим короткостроковим угодам. Але ви повинні зрозуміти одну важливу істину: якщо нічого не змінити, то залишиться лише 5 монополістів, а решта будуть банкрутами! Генерація також повинна мати дзеркальні умови контрактів такі ж самісінькі як ті котрі вже існують сьогодні на «Українській енергетичній біржі» та інших платформах!
Олексій Дубовський, голова біржового комітету «Української енергетичної біржі» констатував: ринок, який був впроваджений у 2019 році, потроху еволюціонує: «І ми повинні еволюціонувати разом з ним. Ми маємо декілька робочих груп з європейськими біржами. Дійсно, повинні бути рівні умови і правила. Що потрібно для біржі? Ми не бачимо, які контракти зараз дефіцитують, ми не обмінюємося інформацією з «Енергоатомом» чи з «Укренерго», щоб в реальному часі відстежувати, які контракти виконуються, які не виконуються, і вживати заходів. Повинні бути однакові умови для всіх.
Ми пропонуємо зробити, наприклад, постачальну маржу для останніх днів виконання контракту. Наприклад, якщо контракт на 30 днів, за три дні береться маржа. Чому три дні? Тому що, якщо ми бачимо, що передоплати немає, закриваємо контракт, і в «Енергоатома» чи в іншого учасника, є можливість цей контракт перевиставити на ДД, або на РДН, і таким чином мінімізувати збитки».
Віцепрезидент Energy Club Іван Григорук запропонував учасникам зустрічі спільними зусиллями сформувати пропозиції з даних проблемних питань й окреслити шляхи їх розвʼязання, особливо які могли б нівелювати ризики, пов’язані з недобросовісною свідомою маніпуляцією деяких постачальників електричної енергії за двосторонніми договорами з державною генерацією. При опрацюванні пропозицій обов’язково врахувати застосування різних механізмів, включаючи регуляторні й біржові. Було запропоновано разом попрацювати в межах новостворених чи існуючих робочих груп з Міністерством, «Енергоатомом», «Укренерго», з «Оператором ринку», «Гарантованим покупцем», і в найкоротший час вийти зі спільною пропозицією до НКРЕКП та відповідних органів центральної влади.
