11.08.2026
11 серпня Energy Club провів експертну онлайн-дискусію у форматі Energy Freedom на тему «CBAM та торгівля електроенергією між Україною та ЄС: ризики, практичні виклики та позиція ринку».
Учасники обговорили, як механізм CBAM може вплинути на експорт української електроенергії до Європейського Союзу, торговельну маржу, використання міждержавної пропускної спроможності, договірні відносини між українськими продавцями та європейськими імпортерами, а також на перспективи market coupling та подальшої інтеграції України до європейського ринку електроенергії.
Модератором дискусії виступив Андрій Куликов, журналіст, теле- і радіоведучий, медіаексперт.
До обговорення долучилися Максим Немчинов, віцепрезидент Energy Club, заступник Міністра енергетики України у 2020–2021 роках; Андрій Махмуров-Дишлюк, керівник експертної групи з питань сталого розвитку Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України; Олексій Ластовець, керівник відділу торгівлі в Україні ТОВ «Акспо Україна»; Артем Компан, експерт енергетичних ринків; Олександр Гречко, начальник відділу регуляторної політики ПрАТ «Укргідроенерго»; Сергій Шемлій, менеджер департаменту з регуляторних питань АТ «Оператор ринку», а також представники енергетичних компаній.
Відкриваючи дискусію, учасники наголосили, що CBAM для електроенергетики вже не є лише питанням майбутнього регулювання або загальної кліматичної політики ЄС. Для українського ринку це практичний виклик, який може впливати на експортну ціну, конкурентоспроможність української електроенергії, умови контрактів, звітність, верифікацію викидів та розподіл відповідальності між сторонами торговельної операції.
Особливу увагу було приділено питанню фактичної вуглецевої інтенсивності української електроенергії. Учасники дискусії підкреслили, що Україна має значну частку атомної, гідро- та відновлюваної генерації, однак за відсутності належного механізму підтвердження походження електроенергії та її реального вуглецевого профілю український експорт може зіткнутися з додатковим фінансовим навантаженням.
Максим Немчинов зазначив, що для України питання CBAM виглядає складним, але неминучим у контексті європейської інтеграції.
«Ми хочемо бути в Європі, ми хочемо бути членом ЄС, тому нам доводиться виконувати правила, стандарти і законодавство, яке вже діє в ЄС», — наголосив Максим Немчинов.
За його словами, останнім часом Україна перейшла від дискусії про те, чи можливий виняток для країни, до більш практичного набору рішень. Йдеться про спеціальний підхід для країни-кандидата, прискорену верифікацію фактичних викидів, запуск національної системи торгівлі викидами, зміну правил для електроенергії та переговори щодо пом’якшення наслідків для експорту.
Він також підкреслив, що Україна навряд чи зможе повністю уникнути дії CBAM, однак може працювати над відтермінуванням або пом’якшенням його впливу, зокрема з урахуванням тривалого військового конфлікту та необхідності відновлення енергетичної інфраструктури.
«Нам треба зробити максимум для того, щоб відтермінувати дію CBAM для України через зміни в регламенти та законодавство ЄС, а також забезпечити розрахунок фактичних викидів. Це може суттєво покращити наші позиції при market coupling», — зазначив Максим Немчинов.
Андрій Махмуров-Дишлюк наголосив, що для Міністерства енергетики питання CBAM має особливе значення, оскільки безпосередньо пов’язане з подальшою інтеграцією українського ринку електроенергії до ринку Європейського Союзу.
За його словами, Міненерго розглядає електроенергетичний сектор України як потенційно найбільш вразливий до застосування CBAM. Серед ключових ризиків він назвав можливе подвійне вуглецеве навантаження, руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок війни та обмеженість ресурсів, які Україна змушена спрямовувати насамперед на відновлення енергетики та забезпечення енергетичної безпеки.
«Для української сторони принципово важливо, щоб оцінка впливу CBAM орієнтувалася на об’єктивні дані та враховувала реальну структуру української генерації, зокрема значну роль атомної, гідро- та відновлюваної енергетики», — зазначив Андрій Махмуров-Дишлюк.
Він також повідомив, що Міністерство енергетики зверталося до Європейської комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо звільнення електроенергетичного сектору України від застосування CBAM на період воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення або скасування. За його словами, Європейська комісія не знайшла підстав для застосування до України звільнення на умовах форс-мажору, однак підтвердила готовність продовжувати діалог.
Практичний погляд трейдерів представив Олексій Ластовець. Він наголосив, що CBAM не є новою темою для компаній, які працюють на кордоні з ЄС, оскільки відповідна звітність уже подавалася у попередні періоди. Водночас, за його словами, без відтермінування або спеціального рішення для України експорт електроенергії до ЄС може стати економічно складним.
«Без відтермінування CBAM для України зараз, на жаль, говорити про повноцінний експорт електроенергії буде дуже складно», — зазначив Олексій Ластовець.
Він звернув увагу, що для української електроенергії наразі застосовується коефіцієнт, який не відображає належним чином фактичний енергетичний мікс України. Це, на його думку, створює додаткове фінансове навантаження для експортних операцій.
Серед першочергових кроків Олексій Ластовець назвав політичне рішення щодо відтермінування застосування CBAM для України, доведення до європейських партнерів реального українського енергетичного міксу, погодження верифікаторів та процедур верифікації, а також подальший запуск української системи торгівлі викидами.
«Найпростіше рішення зараз — політично отримати відтермінування для України всіма можливими шляхами. Це допоможе експортувати хоча б певні обсяги електроенергії з України», — підкреслив Олексій Ластовець.
Артем Компан закликав не обмежуватися очікуванням відтермінування з боку ЄС, а паралельно виконувати внутрішню «домашню роботу». На його думку, Україні потрібно розділити два треки: переговори з Європейською комісією щодо відтермінування або пом’якшення правил та внутрішню підготовку законодавства, верифікації і ринку сертифікатів.
«Я б не розраховував лише на те, що нас омине ця проблема через воєнний стан. Ми чітко визначили наш шлях до ЄС, тому маємо готуватися до повноцінної моделі CBAM для України», — зазначив Артем Компан.
Він підкреслив необхідність визначити, які законодавчі зміни мають бути ухвалені, як має працювати верифікація, хто має її здійснювати, а також як залучити бізнес до розуміння впливу CBAM.
«Потрібно чітко розділити два треки: спілкування з ЄС та внутрішнє домашнє завдання. І такі дискусії мають завершуватися консолідованим документом з пропозиціями», — наголосив Артем Компан.
Олександр Гречко акцентував увагу на тому, що для української низьковуглецевої генерації CBAM створює як ризики, так і потенційні можливості. За його словами, ключовим завданням є пошук балансу між декарбонізацією, євроінтеграцією та збереженням можливостей для інтеграції ринків.
Він зазначив, що українська атомна, гідро- та відновлювана генерація формує значну частину енергетичного міксу, однак без належного механізму підтвердження походження електроенергії ризикує опинитися в ситуації, коли низьковуглецева електроенергія фактично оцінюватиметься як вуглецева.
«Найбільша суперечність полягає в тому, що наша зелена та атомна генерація ризикує оподатковуватися як вугільна генерація. Це є проблемою на сьогодні», — зазначив Олександр Гречко.
Він також звернув увагу, що ПрАТ «Укргідроенерго» вже отримує гарантії походження електроенергії, які підтверджують виробництво з відновлюваного джерела. Водночас нинішній підхід CBAM не дає можливості автоматично прирівняти такі гарантії до інструменту підтвердження низьковуглецевого профілю електроенергії для цілей CBAM.
«Якби гарантії походження можна було використовувати як підтвердження факту зеленої електроенергії, це могло б допомогти у торгівлі. Але такого критерію наразі немає», — сказав Олександр Гречко.
Окремий блок дискусії був присвячений впливу CBAM на market coupling. Сергій Шемлій зазначив, що CBAM може створити системну проблему саме на етапі сполучення ринків України та ЄС.
За його словами, у механізмі market coupling торгівля є анонімізованою та агрегованою, а розподіл пропускної спроможності відбувається неявно. У разі експорту електроенергії з України до ЄС торговий агент на стороні ЄС може автоматично ставати CBAM-декларантом, але витрати на CBAM-сертифікати буде складно розподілити між конкретними учасниками ринку.
«Ми опиняємося в ситуації, яка раніше не виникала: курс на сполучення ринків України і ЄС відбувається без інтеграції України до єдиного митного простору. Митний кордон залишається, а отже торговий агент на стороні ЄС фактично стає CBAM-декларантом», — пояснив Сергій Шемлій.
Він підкреслив, що через анонімізований та агрегований характер торгівлі витрати на CBAM-сертифікати неможливо коректно розподілити між учасниками ринку. Саме тому, на його думку, ключовим рішенням для market coupling є виключення електроенергії з-під дії CBAM.
«Через те, що торгівля анонімізована й агрегована, витрати на сертифікати неможливо розподілити між учасниками ринку. Єдиний вихід — виключення електроенергії з-під CBAM», — наголосив Сергій Шемлій.
Він також звернув увагу на регуляторне «порочне коло»: для запуску market coupling Україні потрібне виключення електроенергії з-під CBAM, але для такого виключення, за чинною логікою регулювання, має вже існувати market coupling. За його словами, Європейська комісія запропонувала змінити підхід через меморандум про взаєморозуміння, у якому може бути визначено план і графік виконання необхідних умов, що відкриє можливість для тимчасового виключення.
Серед першочергових кроків Сергій Шемлій назвав прискорення запуску національної системи торгівлі викидами та транспозицію законодавства у сфері електроенергетики.
Під час загальної дискусії учасники також наголосили, що питання CBAM виходить за межі лише електроенергетики. Воно стосується ширшого кола експортерів, зокрема металургії, хімічної промисловості, аграрного сектору та інших галузей, для яких підтвердження вуглецевого сліду продукції стає фактором конкурентоспроможності на ринку ЄС.
За підсумками дискусії учасники погодилися, що Україні необхідно одночасно працювати у кількох напрямах: вести політичний і технічний діалог з ЄС щодо відтермінування або спеціального підходу для України, забезпечити врахування фактичного енергетичного міксу, запустити національну систему торгівлі викидами, визначити механізм верифікації, розвивати ринок гарантій походження та підготувати практичні рішення для трейдерів і виробників електроенергії.
Energy Club продовжить роботу над темою CBAM та торгівлі електроенергією між Україною і ЄС. За результатами дискусії Клуб планує готувати окремі експертні матеріали, залучати українських і європейських фахівців, проводити подальші консультації з учасниками ринку та працювати над формуванням консолідованої позиції українського енергетичного бізнесу.
