19.11.2025
Чітке та стимулююче регуляторне середовище — це фундамент для залучення інвестицій у ринок систем накопичення енергії. Без розуміння правил гри бізнесу складно планувати довгострокові проєкти.
Наталія Коробенко, менеджерка з регуляторних питань компанії Elementum Energy (Україна), у своєму виступі на форумі Energy Club «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні», що відбудеться 20 листопада у Києві, зосередиться на тому, як спростити запуск проєктів ВESS, які регуляторні зміни є критичними для стимулювання інвестицій та на впливі нового законодавства на вже діючих гравців ринку.
Експертність пані Наталії дозволить учасникам заходу отримати відповіді на ці та інші гострі запитання безпосередньо від представниці компанії, що активно працює на українському ринку ВДЕ.
Напередодні форуму в інтерв’ю медіадепартаменту Energy Club Наталія Корробенко розповіла, чому інтерес до систем накопичення енергії в Україні сьогодні безпрецедентний, які регуляторні рішення здатні прискорити запуск проєктів та що реально стримує інвесторів. У розмові — про економіку BESS, готовність ринку до гібридних проєктів, проблеми приєднання та ключовий меседж, який компанія передасть представникам влади та учасникам форуму «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні».
— Пані Наталіє, компанія “Елементум Енерджі” відома як один з найбільших міжнародних інвесторів у відновлювану енергетику України. Яке місце в її поточній стратегії посідають системи накопичення енергії? Ви розглядаєте їх як інструмент для балансування власних ВЕС/СЕС чи як окремий бізнес-напрямок?
— Для нас ESS — не окремий бізнес-напрямок. Принаймні поки що. Сьогодні наш пріоритет дуже прагматичний: підвищити надійність і прогнозованість власних ВЕС та СЕС. Саме тому перший пілот — це встановлення BESS на діючій вітровій станції. Так ми можемо перевірити, як технологія працює в реальних умовах.
Далі плануємо рухатися й до сонячних станцій. У нас їх 28, але очевидно, що BESS з’явиться не на всіх — в енергетиці романтика закінчується там, де починається фінансова модель. Рентабельність — безперечно важлива.
— Рентабельність проєктів ВESS, про яку ми говоритимемо, прямо залежить від правил ринку. Наскільки чинна нормативна база (Правила ринку, Кодекс системи передачі) готова до повноцінної участі ESS?
— Почнемо з того, що на рентабельність дуже впливала вартість BESS. Останнім часом ми спостерігаємо суттєве здешевлення технологій. Другий важливий фактор — ціни на ринку. Наприклад, для України встановлення нових прайс-кепів або їх скасування може повністю змінити економіку проєкту. І це лише два моменти, на які ми звертаємо увагу — насправді їх значно більше.
Важливо також, яку модель роботи для BESS обирає інвестор. Наприклад, у сегменті допоміжних послуг найближчим часом можливе насичення або навіть перенасичення пропозицією. Відповідно, цей напрям буде менш привабливим, ніж він виглядає зараз.
— Ви, як менеджер з регуляторних питань, бачите всі вузькі місця зсередини. Наш форум шукає шляхи спрощення запуску проєктів. Назвіть, будь ласка, ТОП-3 регуляторні бар’єри, які сьогодні реально гальмують ухвалення інвестиційних рішень щодо ВESS в Україні.
— Я б навіть не називала це бар’єрами — скоріше задачами, які потрібно вирішити найближчим часом, щоб ринок розвивався далі.
Україна сьогодні унікальна тим, що існує величезний інтерес до ESS з боку бізнесу, профільного Комітету ВРУ, Регулятора та урядових інституцій. Це справді нагадує маленький “бум накопичувачів”.
Але є три ключові питання, які сьогодні сповільнюють інвестиційні рішення.
Перше. Продовження пільгового оподаткування імпорту енергетичного обладнання, включно з установками зберігання енергії. Ми вже бачимо підтримку від Комітету з енергетики, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерства енергетики України та Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Дуже очікуємо на підтримку народних депутатів під час голосування. Можливо, на дату виходу інтерв’ю рішення вже буде ухвалене.
Друге. Підхід до оплати за передачу та диспетчеризацію для виробників, які встановлюють BESS у власних мережах і планують заряджати їх не лише від генерації, а й від мережі. Нині підхід різниться для активних споживачів, операторів УЗЕ та виробників із BESS у власних мережах. Логічно зробити єдиний принцип сальдування обсягів, щоб усі учасники мали рівні умови.
Третє. Питання приєднання. Є обмеження для гібридних станцій з BESS, які планують відбір із мережі; сплата за послугу приєднання при отриманні технічних умов для вже діючих виробників електроенергії, питання cable pooling з УЗЕ. Це цілий комплекс взаємопов’язаних тем. Саме ці “точкові” проблеми створюють у інвестора сумнів: чи справді все запрацює так, як має? Ринкові ризики — це одне, вони природні. Але регуляторні ризики — це зовсім інше: якщо тут програєш, то вже без варіантів.
— Окрема велика тема — гібридні проєкти (наприклад, ВЕС + ESS на одному майданчику). Наскільки українське законодавство готове до їх інтеграції? Чи є чіткі правила їхньої роботи, обліку, та чи не створює це проблем з розрахунками за “зеленим” тарифом для основної станції?
— Особисто мені концепція гібридних проєктів дуже близька. Це абсолютно логічний етап для системи, яка переходить від “просто генерації” до “гнучкої генерації”.
ESS на майданчику ВЕС або СЕС — це спосіб зробити станцію більш прогнозованим партнером для системи.
Щодо станцій, які працюють за “зеленим” тарифом — правила тут достатньо зрозумілі. Виробник може заряджати ESS лише від власної генерації, і вся вироблена електроенергія оплачується. Формальних бар’єрів я не бачу.
А от економіка — інше питання. Наприклад, СЕС із “зеленим” тарифом, яка може заряджати BESS тільки від власної генерації, сьогодні виглядає економічно невигідною.
— Що сьогодні являє собою процес отримання ліцензії на діяльність зі зберігання енергії та приєднання до мереж? Чи є він прозорим і зрозумілим для міжнародного інвестора, чи це бюрократичний квест, який потребує суттєвого спрощення?
— Для нашого проєкту BESS на діючій ВЕС отримання окремої ліцензії не вимагалося — і я вважаю це одним із найкращих рішень Регулятора. Це реально спростило життя інвестору.
Приєднання — інша історія. Наш проєкт стартував ще до появи необхідної нормативної бази, і тоді ані ми, ані ОСР не мали чіткої інструкції, як це робити. Нам довелося стати учасниками внесення змін до регулювання, щоб процес узагалі став можливим. Звісно, це вплинуло на строки реалізації.
Але є й плюс: дуже часто саме бізнес стає каталізатором змін. Ми до цього готові.
— Яких саме кроків ринок чекає від Регулятора (НКРЕКП) та Уряду в першу чергу? Це можуть бути прямі стимули, податкові пільги чи, можливо, запровадження capacity market?
— Чесно кажучи, сьогодні вже зроблено дуже багато. І навіть те, що не зроблено, часом є правильним. Наприклад, була ідея законодавчо зобов’язати кожного виробника ВДЕ встановлювати ESS і навіть визначити параметри ємності та потужності у співвідношенні до встановленої потужності. Я щиро рада, що цю ідею не реалізували. Найкраща стратегія держави — створити умови, у яких ESS розвиватимуться природно, а не примусово. І зараз ринок якраз у цій фазі.
— На форумі 20 листопада Ви братимете участь у ключовій сесії, присвяченій державній стратегії та регулюванню. Який головний меседж Ви, як представник великого інвестора, плануєте донести до представників влади та інших учасників ринку?
— Ми всі розуміємо, що енергетика — це одна з найбільш регульованих сфер. Але сьогодні ринку потрібна не нова хвиля правил, а навпаки — уважний перегляд того, що можна спростити.
Наша позиція як інвестора: менше бар’єрів — більше проєктів. Менше процедур — більше гнучкості.
Україна має шанс стати країною, де проєкти зі зберігання енергії запускаються не “всупереч”, а “завдяки” регуляторному середовищу. І ми дуже хочемо бути частиною цієї історії.
