Особливо актуальними стають модульні газопоршневі рішення, які можуть використовуватися для резервного живлення, підтримки критичних процесів або створення локальних енергетичних комплексів.

Про те, з чого підприємству варто починати підготовку до встановлення власної генерації, яких помилок уникати та чому вибір обладнання має спиратися на реальний сценарій роботи об’єкта, Energy Club поговорив з Іллею Саліховим, представником проєкту POWER HUB в Україні.

– Пане Ілле, багато компаній сьогодні цікавляться власною генерацією. З чого їм варто починати?

– Я б радив починати не з вибору конкретної моделі генератора і навіть не з ціни. Перший крок – зрозуміти, що саме підприємство хоче захистити.

У кожного об’єкта є загальне споживання, а є критичне навантаження. Це не завжди одне й те саме. Наприклад, підприємство може мати встановлену потужність у кілька мегават, але для безперервності основного процесу йому потрібно забезпечити лише частину обладнання: насосну групу, холодильні установки, лінію пакування, систему безпеки, IT-інфраструктуру або аварійне освітлення.

Тому власна генерація починається з дуже практичного питання: які процеси не можна зупиняти і скільки електроенергії потрібно саме для них.

– Тобто не завжди потрібно резервувати весь об’єкт?

– Саме так. Це одна з найпоширеніших помилок – рахувати генерацію від загальної потужності підприємства.

У багатьох випадках економічно й технічно правильніше закрити критичний контур. Це може бути 20%, 30% або 50% від загального навантаження, але саме ця частина забезпечує безперервність роботи, збереження продукції, контроль технологічних процесів і безпеку об’єкта.

Звичайно, є підприємства, яким потрібно резервувати майже все споживання. Але це потрібно визначати на основі реального профілю навантаження, а не “на око”.

– У яких випадках може бути достатньо установки потужністю 250 кВт?

– 250 кВт – це практична потужність для багатьох середніх об’єктів або для виділеного критичного навантаження на великому підприємстві.

Одна така установка може бути актуальною для агропідприємства, логістичного складу, комерційного об’єкта, невеликого виробництва, муніципальної інфраструктури, водопостачання, медичного або соціального об’єкта.

Але важливо не лише “чи вистачить 250 кВт”. Важливо, як саме це навантаження працює: постійно чи піково, рівномірно чи з пусковими струмами, у резервному режимі чи регулярно. Іноді одна установка повністю закриває задачу, а іноді правильніше об’єднати кілька модулів.

Ілля Саліхов

– Коли варто розглядати кілька установок замість однієї?

– Коли навантаження більше або коли замовнику потрібна гнучкість.

Модульний підхід дозволяє формувати комплекс із кількох установок. Наприклад, якщо потрібно 500 кВт, можна використати дві установки. Якщо потрібно 1 МВт – чотири. Це дає можливість масштабувати рішення під конкретний об’єкт.

Є ще один плюс: кілька модулів можуть працювати залежно від фактичного навантаження. Не завжди потрібно тримати в роботі всю встановлену потужність. Це може бути зручно для підприємств, у яких споживання змінюється протягом доби або сезону.

– Які вихідні дані має підготувати компанія перед зверненням до постачальника?

– Мінімальний набір дуже простий, але він суттєво прискорює розмову.

Потрібно знати орієнтовне споживання об’єкта, перелік критичних споживачів, бажаний режим роботи генерації, наявність або відсутність природного газу, місце можливого встановлення обладнання, обмеження щодо шуму, а також вимоги до підключення.

Корисно мати хоча б приблизний графік навантаження. Якщо його немає, можна почати з переліку обладнання, яке потрібно живити. Далі вже інженери можуть оцінити потужність, пускові навантаження та оптимальну конфігурацію.

– Наскільки важливим є питання газопостачання?

– Це одне з ключових питань. Газопоршнева генерація має сенс там, де є доступ до природного газу або можливість його забезпечити. Але недостатньо просто сказати “газ є”. Потрібно розуміти тиск, доступний обсяг, стабільність постачання, якість газу, технічні умови та можливість підключення.

Іноді на об’єкті газ є, але його параметрів недостатньо для роботи генерації в бажаному режимі. І навпаки – бувають об’єкти, де підключення можна організувати достатньо швидко, якщо заздалегідь правильно пропрацювати технічну частину.

– Що потрібно врахувати щодо майданчика для встановлення?

– Майданчик – це не просто місце, де фізично стоїть генератор. Потрібно врахувати доступ для доставки, можливість обслуговування, відстані до будівель, організацію вихлопу, вентиляцію, шум, підключення до електричної системи, безпеку персоналу та зручність регулярного технічного огляду.

Також важливо залишити простір для сервісу. Генераторна установка – це обладнання, яке потребує доступу для обслуговування. Якщо її поставити “впритул”, це може створити проблеми вже після запуску.

– Чим відрізняється резервна генерація від регулярної роботи?

– Резервна генерація зазвичай працює тоді, коли немає зовнішнього електропостачання або коли потрібно підтримати критичне навантаження під час аварійної ситуації.

Регулярна робота – це вже інша логіка. У такому випадку генерація стає частиною енергетичної моделі підприємства. Потрібно рахувати години роботи, витрати газу, сервісні інтервали, економіку, схему підключення, взаємодію з мережею та можливі режими роботи.

Тобто одне й те саме обладнання може виконувати різні функції, але проєктувати ці сценарії потрібно по-різному.

– Які помилки найчастіше роблять замовники?

– Перша помилка – обирати обладнання тільки за ціною.

Друга – не рахувати критичне навантаження, а одразу намагатися закрити всю встановлену потужність об’єкта.

Третя – не перевіряти газопостачання на початку. Потім може виявитися, що генератор обраний, комерційні умови погоджені, а газова інфраструктура потребує додаткового часу або інвестицій.

Четверта – недооцінювати сервіс. Генераторна установка має працювати тоді, коли вона потрібна. Для цього важливі не лише характеристики обладнання, а й правильне обслуговування, запасні частини, контроль параметрів і регламентні роботи.

– Яким є шлях від першого запиту до запуску проєкту?

– Спочатку замовник формулює потребу: що потрібно живити, у якому режимі, яку потужність орієнтовно потрібно забезпечити.

Потім аналізуються вихідні дані: навантаження, газ, майданчик, електрична схема, вимоги до роботи. Після цього можна говорити про конфігурацію – одна установка чи кілька, резервний режим чи регулярна робота, потрібна синхронізація чи ні.

Далі йдуть комерційні умови, постачання, підготовка майданчика, монтаж, підключення, перевірка, пусконалагодження і запуск в експлуатацію.

Наявність обладнання суттєво скорочує один із етапів – очікування виробництва або постачання. Але технічну підготовку об’єкта все одно потрібно робити правильно.

– Що найбільше впливає на строки реалізації?

– Не лише наявність генератора. На строки впливають готовність майданчика, газопостачання, електрична схема, необхідність синхронізації, підготовка кабельних ліній, погодження внутрішніх технічних рішень у замовника, логістика та організація монтажу.

Буває, що обладнання доступне, але об’єкт не готовий. Тому ми завжди радимо компаніям починати підготовку заздалегідь. Навіть якщо рішення про купівлю ще не ухвалене, варто вже розуміти, де може стояти установка, яке навантаження вона має покривати і чи є достатні параметри газу.

– Яку роль відіграє сервіс після запуску?

– Дуже важливу. Установка має не просто запуститися один раз. Вона має стабільно працювати тоді, коли підприємство на неї розраховує. Для цього потрібні регламентне обслуговування, контроль параметрів, правильна експлуатація, своєчасна заміна витратних матеріалів і використання оригінальних запасних частин.

Сервіс – це частина надійності. Особливо якщо генерація використовується для критичних процесів.

– Що б ви порадили підприємствам, які зараз готуються до наступного осінньо-зимового періоду?

– Не чекати моменту, коли генерація стане потрібна терміново. Починати потрібно з простого внутрішнього аналізу: які процеси критичні, яку потужність потрібно забезпечити, чи є газ, де можна розмістити обладнання, хто буде відповідальний за експлуатацію.

Після цього вже можна предметно говорити з постачальником і підбирати рішення.

Власна генерація – це не лише купівля генератора. Це управлінське рішення про стійкість підприємства. І чим раніше компанія починає підготовку, тим більше шансів отримати рішення, яке справді працюватиме для її потреб.

– Яку роль у цьому може відіграти POWER HUB KT-250GF?

– POWER HUB KT-250GF може бути практичним рішенням для тих компаній, яким потрібна модульна газопоршнева генерація потужністю від 250 кВт і вище.

Сьогодні для українського ринку доступні 10 установок по 250 кВт. Це дає можливість створювати рішення як для окремого об’єкта, так і для комплексу більшої потужності шляхом об’єднання кількох установок.

Але головне – правильно визначити задачу. Якщо зрозуміло, яке навантаження потрібно покрити, який режим роботи планується і які технічні умови має об’єкт, тоді обладнання можна інтегрувати значно ефективніше.

– Де компанії можуть отримати додаткову інформацію?

– Компанії можуть звертатися за технічною інформацією, комерційною пропозицією та консультацією щодо можливої конфігурації під конкретний об’єкт.

Для першої розмови бажано мати базову інформацію про об’єкт, орієнтовне навантаження, режим роботи та наявність газопостачання. Це дозволить швидше перейти від загальної консультації до практичного рішення.

The post Ілля Саліхов: «Власна генерація починається з розуміння критичного навантаження підприємства» first appeared on Energy Club.

Ключовим елементом модернізації стало впровадження частотних перетворювачів для регулювання роботи насосного обладнання. Такі рішення дають змогу більш точно керувати технологічними процесами, зменшувати навантаження на енергосистему, підвищувати ефективність роботи підприємств і продовжувати термін експлуатації обладнання.

У межах проєкту Schneider Electric поставила шафи керування насосами та дуттьовими механізмами, оснащені сучасними частотними перетворювачами, до підприємств теплопостачання у 26 містах Чернігівської, Черкаської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Одеської, Кіровоградської, Херсонської, Сумської, Полтавської та Київської областей.

Рішення компанії включають повністю укомплектовані шафи керування насосним обладнанням із захистом від пилу та вологи, що дозволяє встановлювати їх безпосередньо у машинних залах. Це спрощує монтаж, скорочує витрати на встановлення та забезпечує надійну експлуатацію обладнання.

Проєкт було реалізовано до початку опалювального сезону 2025/2026 років. Завдяки цьому теплопостачальні підприємства змогли краще підготуватися до періоду максимальних навантажень, підвищити стабільність роботи систем, зменшити ризики позапланових зупинок та загалом ефективніше пройти опалювальний сезон.

За словами генерального директора Schneider Electric Україна Михайла Бубнова, йдеться не лише про постачання обладнання, а про довгострокову інвестицію у розвиток енергоефективності українських теплокомуненерго.

«Йдеться не просто про поставку обладнання, а про довгострокову інвестицію в енергоефективність і стабільність теплопостачання в Україні. Вже сьогодні ми бачимо, як впроваджені рішення допомагають підприємствам оптимізувати споживання енергії, підвищувати надійність роботи систем і формувати основу для подальшої модернізації галузі», – зазначив він.

У компанії наголошують, що реалізований проєкт став одним із прикладів співпраці, спрямованої на впровадження сучасних енергоефективних технологій та підвищення операційної ефективності комунальних підприємств України.

Довідка:

Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність. Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.

Детальніше – на сайті компанії: https://www.se.com/ua/uk/

The post Компанія Schneider Electric модернізувала системи теплопостачання у 26 містах України first appeared on Energy Club.

Додатковий імпульс ринку надає конкурс на будівництво нової генеруючої потужності, який передбачає введення в експлуатацію 1505 МВт нових об’єктів генерації. Водночас зростає попит на локальні рішення для підприємств, об’єктів критичної інфраструктури, аграрного сектору, логістики та громад.

На світовому ринку також спостерігається високий попит на обладнання для власної та резервної генерації. Великі міжнародні виробники повідомляють про суттєве зростання замовлень і портфелів контрактів у сегменті газової та іншої генеруючої техніки. За таких умов наявність готового обладнання стає окремою практичною перевагою для замовників, яким важливо скоротити строки реалізації проєктів.

Компанія TEMPERI LOGISTICS LTD пропонує українським замовникам 10 газопоршневих генераторних установок POWER HUB KT-250GF номінальною потужністю 250 кВт кожна. Загальна потужність доступного обладнання становить 2,5 МВт.

Про особливості обладнання, можливі сценарії його використання, модульний принцип побудови генеруючих комплексів, умови постачання та перспективи розподіленої газової генерації в Україні Energy Club поспілкувався з Іллею Саліховим.

— Пане Ілле, чому газопоршнева генерація сьогодні є настільки актуальною для українського бізнесу?

За останні роки ставлення бізнесу до власної генерації суттєво змінилося. Раніше генератор часто розглядали виключно як резервне обладнання, яке має працювати кілька годин під час аварійного відключення.

Сьогодні підприємства дивляться на це значно ширше. Йдеться про безперервність виробництва, захист технологічних процесів, прогнозованість роботи, зменшення залежності від зовнішніх обставин і формування власної енергетичної стратегії.

Особливо актуальним це є для промислових підприємств, аграрного сектору, логістичних комплексів, об’єктів критичної інфраструктури, водоканалів, лікарень, комерційної нерухомості та підприємств, де навіть короткочасна зупинка може призвести до значних фінансових втрат.

Газопоршневі установки дозволяють створювати локальні генеруючі потужності без необхідності одразу будувати один великий енергетичний об’єкт. Потужність можна підбирати під потреби конкретного споживача та надалі масштабувати.

— Яке саме обладнання ви сьогодні пропонуєте українському ринку?

Наразі доступні 10 газогенераторних установок POWER HUB KT-250GF номінальною електричною потужністю 250 кВт кожна.

Таким чином, загальна потужність доступного обладнання становить 2,5 МВт.

Ключова перевага полягає в тому, що установки вже є в наявності та готові до постачання. Замовнику не потрібно чекати повного виробничого циклу обладнання, що в умовах високого міжнародного попиту може мати суттєве значення для строків реалізації проєкту.

При цьому йдеться не лише про продаж генератора. Для успішного запуску необхідно правильно оцінити профіль споживання, можливості газопостачання, схему електричного приєднання, режим роботи обладнання та вимоги конкретного об’єкта.

— Для яких споживачів установка потужністю 250 кВт може бути найбільш цікавою?

Така потужність є достатньо універсальною.

POWER HUB KT-250GF може використовуватися для забезпечення резервного або автономного електропостачання:

• промислових підприємств;
• виробничих майданчиків;
• аграрних підприємств та елеваторів;
• переробних комплексів;
• складських і логістичних об’єктів;
• торговельних центрів;
• об’єктів комерційної нерухомості;
• лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури;
• водоканалів і підприємств теплопостачання;
• муніципальних та інфраструктурних об’єктів.

Але рішення завжди потрібно підбирати не лише за максимальною потужністю споживання. Важливо бачити добовий графік навантаження, тривалість роботи, наявність пікових навантажень, вимоги до резервування та можливість паралельної роботи кількох установок.

— Які компоненти використовуються в POWER HUB KT-250GF?

Установка побудована на основі газового двигуна CAMC HMT13F.

Для виробництва електроенергії використовується альтернатор Leroy-Somer TAL-A46-F із мідною обмоткою та автоматичним регулюванням напруги.

Стабільну роботу системи подачі газу забезпечує обладнання Madas, а управління установкою здійснюється за допомогою контролера DEIF AGC 150.

Система управління дозволяє контролювати основні параметри роботи: напругу, частоту, оберти двигуна, стан акумулятора, напрацювання обладнання та аварійні сигнали.

Передбачені автоматичний запуск і зупинка, аварійне відключення та захисні функції.

Номінальна потужність установки становить 250 кВт, частота — 50 Гц. Обладнання має трифазне виконання та постачається у шумопоглинальному кожусі.

— У чому перевага модульного принципу?

Потужність однієї установки становить 250 кВт, але за потреби кілька генераторів можуть бути синхронізовані та об’єднані в єдину систему.

Це дозволяє формувати генеруючі комплекси з потужністю, кратною 250 кВт.

Наприклад, замовник може почати з однієї або кількох установок, а надалі збільшувати генеруючу потужність відповідно до розвитку підприємства або зростання навантаження.

Модульність також дає додаткову гнучкість. Залежно від поточного споживання можна використовувати необхідну кількість установок, а не постійно експлуатувати одну велику установку при низькому навантаженні.

Водночас синхронізація, parallelна робота, розподіл навантаження та взаємодія із зовнішньою мережею потребують окремого інженерного рішення. Вартість системи синхронізації визначається залежно від кількості установок і конфігурації конкретного об’єкта.

— Чи може POWER HUB KT-250GF використовуватися не лише як аварійний генератор, а й для тривалої роботи?

Відповідно до технічної документації, обладнання передбачає режим Prime Power — роботу зі змінним навантаженням протягом тривалого часу.

Проте режим експлуатації необхідно визначати для кожного об’єкта окремо.

Мають значення:

• фактичний графік навантаження;
• кількість годин роботи на рік;
• доступність природного газу;
• режим технічного обслуговування;
• необхідний рівень резервування;
• спосіб взаємодії із зовнішньою мережею.

Якщо установка використовується для постійної генерації, необхідно правильно розрахувати її завантаження, витрати палива, сервісні інтервали та економіку всього проєкту.

— Які вимоги встановлені до природного газу?

Установка працює на природному газі. Відповідно до технічної інформації, рекомендований вміст метану має становити не менше 90%.

Перед реалізацією проєкту необхідно перевірити характеристики газу, доступний тиск, можливу витрату та технічні умови приєднання.

Газова частина є одним із ключових елементів проєкту. Тому ще до поставки обладнання потрібно оцінити, чи може існуюча газова інфраструктура забезпечити необхідний режим роботи установки або комплексу з кількох генераторів.

— Чи є POWER HUB KT-250GF когенераційною установкою?

У базовій конфігурації POWER HUB KT-250GF є газопоршневою електрогенеруючою установкою, основним продуктом якої є електрична енергія.

Для роботи в режимі когенерації необхідно додатково передбачити систему утилізації тепла від контуру охолодження двигуна та вихлопних газів, теплообмінне обладнання, автоматику й інтеграцію з тепловою системою підприємства.

Тому можливість створення когенераційного рішення має оцінюватися окремо на етапі проєктування.

Водночас для підприємств, які одночасно мають стабільну потребу в електроенергії та теплі, використання теплової енергії може суттєво підвищити загальну ефективність проєкту.

— Наскільки новий конкурс на будівництво 1505 МВт генеруючої потужності впливає на інтерес до такого обладнання?

Конкурс є важливим сигналом для всього ринку. Він показує, що Україні необхідні нові генеруючі потужності, здатні підвищити гнучкість і стійкість енергосистеми.

Водночас потрібно розділяти загальний ринковий попит і вимоги конкретного конкурсу.

Наявні 10 установок мають загальну потужність 2,5 МВт, тоді як умовами конкурсу передбачено значно більший мінімальний розмір окремого генеруючого об’єкта.

Тому мы не говоримо, що наявний комплект автоматично є готовим проєктом для участі в цьому конкурсі.

Однак модульний принцип дозволяє формувати комплекси більшої потужності. Для участі у великих інвестиційних проєктах необхідно окремо визначати потрібну кількість обладнання, параметри синхронізації, схему приєднання, можливість автономного пуску, строки експлуатації та відповідність усім технічним і конкурсним вимогам.

Найважливіше те, що сьогодні формується довгостроковий попит на нову розподілену та маневрену генерацію. І цей попит стосується не лише великих конкурсних об’єктів, а й локальних проєктів для підприємств та критичної інфраструктури.

— Чому наявність готових установок є важливою перевагою?

Реалізація енергетичного проєкту складається не лише з придбання обладнання.

Потрібні проєктування, підготовка майданчика, газове та електричне приєднання, будівельні роботи, монтаж, налаштування і введення в експлуатацію.

Але якщо основне генеруюче обладнання вже доступне, замовник може не витрачати додатковий час на очікування виробництва.

Сьогодні попит на обладнання для власної генерації зростає в багатьох країнах. Це пов’язано з потребою у нових генеруючих потужностях, розвитком дата-центрів, підвищенням вимог до надійності електропостачання та необхідністю забезпечувати гнучкість енергосистем.

Тому наявність обладнання дозволяє швидше перейти до інженерної підготовки та практичної реалізації проєкту.

— Якими є комерційні умови постачання?

Вартість однієї установки POWER HUB KT-250GF потужністю 250 кВт становить 60 000 євро без ПДВ.

У вартість включено шумопоглинальний кожух, навантаження обладнання, страхування та доставку відповідно до погоджених умов.

Базис постачання — DAP, митний склад в Україні, відповідно до Incoterms 2020.

Розмитнення обладнання в Україні здійснюється окремо.

Передбачені такі умови оплати:

• 50% вартості після підписання контракту;
• 50% — після підтвердження готовності обладнання до відвантаження.

За необхідності можуть окремо обговорюватися доставка до складу замовника, система синхронізації, додаткове обладнання та інженерні рішення.

— Яка гарантія передбачена на обладнання?

Гарантійний строк становить 12 місяців або 8 000 мотогодин — залежно від того, що настане раніше.

Гарантійні та регламентні роботи, а також технічне обслуговування мають виконуватися авторизованими або номінованими партнерами з використанням оригінальних запасних частин.

Також передбачена можливість сервісного обслуговування в Україні.

Для нас важливо, щоб замовник розглядав не лише ціну придбання, а весь життєвий цикл обладнання: якість монтажу, правильне введення в експлуатацію, регулярний сервіс і доступність запасних частин.

— Що необхідно підготувати підприємству перед ухваленням рішення?

Насамперед потрібно визначити реальне завдання.

Чи має установка забезпечувати аварійне живлення? Чи планується тривала автономна робота? Чи буде вона працювати паралельно із зовнішньою мережею? Чи потрібно масштабувати систему в майбутньому?

Після цього необхідно проаналізувати:

• фактичний профіль електроспоживання;
• мінімальні та максимальні навантаження;
• найвність і параметри газопостачання;
• можливості електричного приєднання;
• місце встановлення;
• вимоги до шуму;
• систему відведення вихлопних газів;
• необхідність резервування;
• умови технічного обслуговування;
• дозвільні та проєктні вимоги.

Правильно підготовлений проєкт дозволяє уникнути ситуації, коли обладнання придбано, але його неможливо ефективно використовувати через невідповідність навантаження або непідготовлену інфраструктуру.

— Що б ви порадили компаніям, які сьогодні лише починають розглядати власну генерацію?

Не починати лише з вибору марки або ціни генератора.

Потрібно почати з енергетичного аналізу підприємства: зрозуміти, яке навантаження необхідно забезпечити, скільки годин має працювати обладнання, які ризики потрібно закрити та якою має бути економічна модель.

Після цього можна визначати оптимальну потужність і конфігурацію.

Універсального рішення для всіх не існує. Але модульні установки потужністю 250 кВт дають можливість створювати гнучкі системи, адаптовані до реальних потреб конкретного об’єкта.

А наявність готового обладнання дозволяє суттєво скоротити шлях від ухвалення рішення до створення власної генеруючої потужності.

Для отримання технічної інформації, комерційної пропозиції та обговорення умов постачання:

Ілля Саліхов

Тел.: +380 67 627 72 21

The post Ілля Саліхов: «Готове обладнання в наявності скорочує шлях від рішення до власної генерації» first appeared on Energy Club.

Наразі доступні 10 генераторних установок із загальною встановленою потужністю 2,5 МВт. Обладнання може використовуватися для забезпечення резервного та автономного електропостачання промислових підприємств, об’єктів критичної інфраструктури, комерційної нерухомості, агропідприємств, логістичних комплексів, муніципальних об’єктів та інших споживачів, для яких важливі безперервність роботи й підвищення енергетичної стійкості.

POWER HUB KT-250GF працює на природному газі та розрахована на стабільну експлуатацію в умовах змінного навантаження. Установка оснащена газовим двигуном CAMC HMT13F, генератором змінного струму Leroy-Somer TAL-A46-F та системою управління DEIF AGC 150 із можливістю моніторингу основних параметрів роботи.

Основні характеристики POWER HUB KT-250GF:

• номінальна електрична потужність — 250 кВт;
• частота – 50 Гц;
• трифазне виконання;
• номінальна напруга – 400/230 В;
• електричний запуск;
• автоматичний запуск і зупинка;
• електрична ефективність – до 38%;
• рівень шуму – до 76 дБ на відстані 7 метрів;
• клас захисту генераторної установки – IP54;
• робота на природному газі із вмістом метану не менше 90%;
• можливість дистанційного моніторингу та контролю параметрів роботи;
• гарантія – 12 місяців або 8 000 мотогодин, залежно від того, що настане раніше;
• сервісне обслуговування в Україні.

Установки постачаються у шумопоглинальному кожусі. Конструкція передбачає захист від зовнішніх впливів, зниження рівня шуму, зручний доступ для технічного обслуговування та можливість експлуатації у складних умовах.

Обладнання проходить комплексні випробування під навантаженням та розроблене відповідно до вимог стандартів ISO 8528 та інших міжнародних технічних норм. Система управління забезпечує контроль напруги, частоти, обертів двигуна, стану акумулятора, напрацювання та основних аварійних параметрів.

На базі установок POWER HUB KT-250GF можуть формуватися енергетичні комплекси більшої потужності шляхом синхронізації кількох генераторів у єдину систему. Потужність таких рішень може масштабуватися кратно 250 кВт залежно від потреб замовника та конфігурації об’єкта.

Вартість однієї газогенераторної установки POWER HUB KT-250GF становить 60 000 євро без ПДВ.

У вартість включено шумопоглинальний кожух, навантаження, страхування та доставку відповідно до погоджених умов. Базис постачання – DAP, митний склад в Україні, відповідно до Incoterms 2020. Розмитнення обладнання в Україні здійснюється окремо.

Умови оплати:

• 50% вартості — після підписання контракту;
• 50% – після готовності обладнання до відвантаження.

Гарантійні та регламентні роботи, а також технічне обслуговування здійснюються авторизованими партнерами виробника з використанням оригінальних запасних частин.

Контакти:

Для отримання технічної інформації, комерційної пропозиції та обговорення умов постачання:

Ілля Саліхов
Тел.: +380 67 627 72 21

Більше інформації про POWER HUB:

https://www.powerhub.pl/

The post В Україні доступні газопоршневі генераторні установки POWER HUB потужністю 250 кВт first appeared on Energy Club.

Мета таких інспекцій — забезпечити рівномірне та недискримінаційне застосування обмежень електропостачання для всіх споживачів. Причини можливих порушень можуть бути різними: від людського фактора або нестачі персоналу, який фізично не встигає виконати перемикання у визначені часові рамки, до службової недбалості чи навмисних дій.

Водночас пересічний споживач не може об’єктивно оцінити, чи правильно відбуваються відключення. Електромережі мають складну структуру, подібну до павутини або кровоносної системи: навіть сусідні будинки можуть живитися від різних ліній. Додатково на ситуацію впливають аварії на енергетичній інфраструктурі, які виникають через постійні обстріли.

Саме тому встановити факт порушення може лише Держенергонагляд за результатами перевірки, адже йдеться про складні питання диспетчеризації та комерційного обліку в електричних мережах. Результати таких перевірок оприлюднюються на офіційному сайті відомства, а у разі підтвердження порушень передбачена відповідальність як для конкретних працівників, так і для підприємств — операторів систем розподілу.

Після однієї з таких перевірок у публічному просторі з’явилася інформація про нібито несправедливі графіки погодинних відключень у Вінницькій області. Деякі медіа повідомили про нерівномірне застосування обмежень електропостачання для споживачів.

За даними, оприлюдненими з посиланням на сайт Держенергонагляду, під час позапланової перевірки оператора системи розподілу АТ «Вінницяобленерго» було встановлено, що «на окремих підстанціях персонал не в повному обсязі виконував команди диспетчера щодо відключення ліній електропередачі відповідно до ГПВ. Унаслідок цього частина споживачів залишалася зі світлом, тоді як інші черги зазнавали відключень, що призвело до нерівномірного розподілу обмежень».

Водночас в АТ «Вінницяобленерго» наголошують: так звані «окремі підстанції», про які йдеться в матеріалах перевірки, разом із персоналом, що не виконував команд диспетчера, не перебувають на балансі товариства та не є об’єктами, які воно обслуговує. Тому відповідальність за невиконання диспетчерських команд і можливе порушення принципу рівномірності застосування графіків відключень має нести власник цих енергооб’єктів.

На прохання медіадепартаменту Energy Club ситуацію прокоментував генеральний директор АТ «Вінницяобленерго» Юрій Касіч.

— Після ворожих обстрілів велика кількість об’єктів енергетичної інфраструктури у Києві, Київській області, Сумах, Чернігові, Дніпрі, Харкові зруйнована. У Вінницькій області, на щастя, такого немає. Але графіки відключення електроенергії діють в усіх областях, адже ми працюємо в об’єднаній енергосистемі України. У нас режим роботи один. Якщо пошкоджується електростанція у Західній, Центральній чи Північній Україні, наша область також це відчуває.

За словами керівника компанії, висновки перевірки Держенергонагляду стосувалися конкретної абонентської підстанції:

— За результатами перевірки застосування ГПВ у Вінницькій області Держенергонагляд дійшов висновку, що споживачі електроенергії однієї абонентської підстанції обмежувалися значно менше, ніж інші. І про це було зазначено у відповідному акті. Але деякі ЗМІ поширили інформацію, що це АТ «Вінницяобленерго» когось відключає більше, а когось менше. Проте це не так.

АТ «Вінницяобленерго» як оператор системи розподілу забезпечує виконання команд диспетчера у межах власних мереж та обладнання, що перебувають на балансі товариства, відповідно до чинних нормативно-правових актів та вимог енергетичного законодавства.

Але у Вінницькій області, як і в інших областях, є підстанції високого класу напруги 110 кВ, які не належать АТ «Вінницяобленерго». І персонал, який працює на цих підстанціях, також не має жодного відношення до нашого підприємства. У нього є свій роботодавець, який платить зарплату. Команди на застосування чи скасування обмежень у подачі електроенергії даємо ми – за розпорядженням НЕК «Укренерго», але той персонал їх просто не виконує.

За словами Юрія Касіча, такі підстанції часто належать забудовникам або іншим власникам, які мають власну інфраструктуру електропостачання.

— Такі підстанції у більшості випадків належать великим забудовникам, які продають людям квартири та будинки. І вони самі, на власний розсуд, не виконуючи команди, не відключають цих споживачів, хоча зобов’язані виконувати команди АТ «Вінницяобленерго». Жодних важелів впливу на такі абонентські підстанції, на цей персонал ні АТ «Вінницяобленерго», ні Держенергонагляд не мають, — зазначив він.

Фахівці пояснюють: не всі електроустановки на території області перебувають у власності оператора системи розподілу. Частина трансформаторних підстанцій є так званими абонентськими — тобто такими, що належать підприємствам, установам, забудовникам або іншим власникам і перебувають у них на балансі.

Абонентська підстанція — це електрообладнання, яке живить певний об’єкт (наприклад, завод, житловий комплекс, фермерське господарство або торговельний центр) і обслуговується власником, а не оператором системи розподілу. Відповідальність за технічний стан, ремонт, модернізацію та безпечну експлуатацію такої підстанції несе її власник.

АТ «Вінницяобленерго» забезпечує подачу електроенергії до точки приєднання та відповідає за власні мережі. У випадку аварії чи несправності на абонентській підстанції ремонтні роботи виконують саме її балансоутримувачі або залучені ними спеціалізовані організації.

Юрій Касіч вважає, що для запобігання подібним ситуаціям необхідні зміни до чинного законодавства.

— Принаймні на період воєнного стану було би доцільно передати всі підстанції в оперативне обслуговування операторам систем розподілу, тобто обленерго. І тоді графіки обмеження електропостачання діятимуть рівномірно та справедливо, а відповідальність за їх застосування нестиме одна юридична особа – ОСР, до якої можна застосувати штрафні санкції. Наразі притягнути до відповідальності власників абонентських підстанцій у рамках чинного законодавства неможливо.

— Тож просимо громадськість та представників медіа не робити узагальнених або передчасних висновків без уточнення обставин і звертатися за офіційними коментарями безпосередньо до АТ «Вінницяобленерго». Ми завжди готові надати повну і достовірну інформацію в межах нашої компетенції.

Керівник компанії також зазначив, що споживачі іноді звертаються до оператора системи розподілу щодо відключень, які насправді пов’язані з несправностями на абонентських мережах.

— У таких випадках ми завжди готові надати консультацію та сприяти комунікації, однак технічне розв’язання питання залежить від власника підстанції. Ми відкриті до співпраці та підтримуємо ініціативи з передачі мереж на баланс оператора системи розподілу — адже це підвищує надійність електропостачання та якість обслуговування споживачів.

Таким чином, ситуація з нерівномірними відключеннями може бути пов’язана не лише з роботою операторів систем розподілу, а й зі структурою власності електромереж. Саме тому фахівці енергетичної галузі наголошують на необхідності чіткого розмежування відповідальності та вдосконалення законодавства, що регулює роботу електромереж, особливо в умовах воєнного стану.

The post Нерівномірні відключення світла: проблема може бути не в обленерго first appeared on Energy Club.

В умовах постійних викликів для української енергосистеми технології накопичення енергії стають ключем до безпеки, стабільності та створення сучасної децентралізованої мережі.

Концерн «Галнафтогаз», відомий широкій аудиторії завдяки мережі АЗК ОККО, сьогодні впевнено розвиває напрям відновлюваної енергетики. Його стратегічна мета — досягти 1 ГВт власної генерації до 2030 року. Уже реалізовано кілька великих проєктів: вітрову електростанцію на 150 МВт, угоду на ще 192 МВт і найпотужнішу в Україні систему накопичення енергії (BESS) на 22 МВт / 44 МВт·год.

В інтерв’ю медіадепартаменту Energy Club Олекса Коненко, керівник відділу відновлюваної енергетики концерну «Галнафтогаз», розповів про шлях компанії до «зеленої» трансформації, труднощі й можливості, а також про головне правило, яке, на його думку, має сьогодні керувати українським бізнесом: «Будувати швидше, ніж руйнують».

— Пане Олексо, концерн «Галнафтогаз» відомий насамперед мережею ОККО. Що стало поштовхом для розвитку власного напряму відновлюваної енергетики?

— Ми вже давно усвідомлюємо: наш основний бізнес — паливний ритейл — має природні межі. Європа швидко відмовляється від нафтопродуктів, Україна — трохи повільніше, але процес незворотний. Ми давно розглядали різні стратегічні варіанти розвитку, і ще до повномасштабного вторгнення вирішили рухатися в напрямку відновлюваної енергетики.

Це не якась екзотика: за кордоном багато компаній, подібних до нас, давно обрали такий шлях. Продаж енергії — це те, що ми завжди робили, просто в іншій формі. Тепер ми вирішили продавати електроенергію, а не пальне.

До того ж, у нас уже була відповідна компетенція — ми займаємося трейдингом нафти, газу та електроенергії. А розвиток мережі електрозарядних станцій логічно підштовхує до власної генерації.

Тож це — органічне продовження нашого бізнесу, не щось відірване.

Після початку повномасштабної війни ми, як і вся країна, зосередилися на логістиці палива й забезпеченні стабільності мережі. Але з початку 2023 року повернулися до реалізації енергетичних проєктів.

Першим став пілотний проєкт системи накопичення енергії, бо це технологія з коротшим циклом реалізації. Паралельно ми готуємо великі вітрові проєкти, адже більшість потужностей вітроенергетики України опинилася в окупації.

— Яку головну мету переслідуєте: енергетичну автономію, економію чи новий бізнес-напрям?

— Це новий незалежний напрямок розвитку групи, не пов’язаний безпосередньо з мережею АЗК.

Ми створюємо велику генерацію — вітрову, сонячну, системи накопичення. Це не про економію електроенергії на заправках, а про створення нового бізнесу з власною структурою, земельними ресурсами, компетенціями, будівництвом і трейдингом.

Водночас на частині АЗК ми реалізуємо локальні сонячні станції — понад 240 об’єктів уже оснащені даховими СЕС. Де немає технічної можливості для дахових, будуємо окремо стоячі невеликі станції поряд, на власних чи орендованих ділянках.

Також встановлюємо системи накопичення енергії біля об’єктів — вони знімають навантаження в пікові години, дозволяють уникати перевитрат і забезпечують автономність у разі блекауту.

— Розкажіть про найбільш показовий кейс концерну «»Галнафтогаз» у сфері ВДЕ.

— Ми запустили першу в Україні установку накопичення енергії потужністю 22 МВт і ємністю понад 40 МВт·год. Зараз завершуємо другу чергу — також 22 МВт, але з більшою ємністю.

Крім того, реалізуємо перший проєкт вітрової електростанції на 150 МВт, який уже на фінальному етапі. Запуск плануємо до кінця першого кварталу 2026 року.

Одразу після цього почнемо другий вітровий проєкт — приблизно на 190 МВт.

— Чи залучали ви іноземне фінансування?

— Так, і це надзвичайно важливо. Ми стали першою приватною українською енергетичною групою, яка після повномасштабного вторгнення залучила фінансування від таких інституцій, як ЄБРР та МФК. Це був сильний сигнал для ринку: попри війну, інвестори готові вкладати в українську енергетику. Звичайно, є ризики — у нас інша реальність, ніж у Європі, тому треба вміти юридично відобразити ці ризики в контрактах.

Але ми довели, що це можливо. І тепер за нашим прикладом ідуть інші компанії.

— Чи розглядаєте створення енергетичних хабів на базі АЗК?

— Звичайно, і таких хабів буде щонайменше чотири. Ми вже поставили перші в Україні Ultra Fast Charger потужністю 360 кВт і закрили всі основні траси — зі Львова до Києва, з Києва до Харкова, Дніпра, Одеси. Поступово збільшуємо їхню кількість і паралельно інтегруємо сонячні станції та системи накопичення енергії, щоб АЗК могли стати локальними енергетичними центрами.

— Перед якими труднощами постаєте при реалізації проєктів?

— В Україні будь-який великий проєкт — це суцільний челендж. Проблеми технічні, кадрові, бюрократичні. Найбільша — нестача кваліфікованих кадрів, адже люди виїжджають, а демографічна ситуація складна.
Щодо регуляторних питань — так, вони є, але, чесно кажучи, за роки війни багато процесів спростилося.
Процедури відведення землі, отримання дозволів — стали гнучкішими, і саме це дало поштовх до розвитку ринку BESS.

— І наостанок — Ваш меседж енергетичним компаніям України, які планують проєкти з ВДЕ та BESS?

— Проєкти можна і потрібно реалізовувати навіть зараз, під час війни.

Так, це ризик. Але якщо ми будемо чекати «кращого моменту» — ми просто втратимо час.

Наш досвід показує: навіть без попередньої енергетичної експертизи, але з бажанням розібратися, з командою і партнерством, можна досягти успіху.

Щоб вижити, ми маємо еволюціонувати швидше, ніж нас знищують. Будувати швидше, ніж руйнують. І це стосується не лише енергетики, а й усієї країни.

The post Не чекати, а діяти: Олекса Коненко – про сміливість енергетичних рішень під час війни first appeared on Energy Club.

20 листопада у Києві Energy Club організує форум «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні». Він буде присвячений ключовим для енергетичної безпеки технологіям, які є запорукою стабільності та побудови децентралізованої, сучасної мережі.

Партнером форуму стала компанія IKNET – експерт в управлінні інвестиційними проєктами в енергетиці. Це команда з понад 14-річним досвідом, яка перетворює складні технічні схеми на зрозумілі й ефективні бізнес-моделі. У портфоліо – великі промислові системи накопичення енергії в Україні та масштабні рішення для бізнесу й енергосистеми країни. З IKNET енергетика стає зрозумілою, а інвестиції — результативними.

В інтерв’ю медіадепартаменту Energy Club керівник компанії IKNET Юрій Подоляк поділився своїм баченням розвитку ринку систем накопичення енергії (BESS) в Україні. Він розповів про те, чому саме зараз УЗЕ стають критично важливими для стабільності ОЕС, які бізнес-моделі вже працюють, які бар’єри ще залишаються, та яку стратегічну роль ці технології відіграватимуть у післявоєнній відбудові української енергосистеми.

– Пане Юрію, Ви стали одним з головних ініціаторів проведення цього форуму. Чому саме зараз тема систем накопичення енергії (BESS) стала настільки критично важливою для України?

– Ракетні та дронові атаки росії призвели не тільки до системних відключень ОЕС України але й до руйнування маневреної генерації, а саме ТЕЦ та ГЕС, що, відповідно, ускладнює балансування енергосистеми. Саме установки зберігання енергії (УЗЕ) за таких умов стають важливими для стабілізації та подальшої модернізації енергосистеми. Їх можливо впроваджувати на всіх рівнях: в побуті, в промисловості, в енергетиці, адже існують комплексні рішення для впровадження BESS на різних масштабах.

– Яку головну мету Ви, як ініціатор, закладали у цей захід? Яку ключову ідею Ви хочете донести до ринку та до влади?

– Ключова ідея – ринок УЗЕ в Україні вже функціонує, ми вже маємо реалізовані пілотні проєкти, які підтверджують його ефективність. А отже його можна розвивати, причому, одразу в декількох напрямках. Ба більше – в усіх цих напрямках він вже приносить реальну користь.

Ми своїм заходом прагнемо донести до інвесторів, промислових споживачів, влади чіткий сигнал: ринок УЗЕ має практичне підґрунтя, працює, готовий підтримати енергетичну стабільність як окремих підприємств так і країни в цілому. Натомість він потребує грамотного регулювання, інвестицій, масштабування.

– Як би Ви охарактеризували поточний стан ринку BESS в Україні? Ми вже пройшли етапи ідеї, перших пілотних проєктів – і вже на порозі масового впровадження?

– Стадія ідеї була пройдена компанією ДТЕК ще у 2021 році, коли було побудовано 1 МВт УЗЕ, як частина Запорізької ТЕЦ. Перший великий промисловий проєкт був реалізований групою компаній ОККО на початку 2025 року. До речі, в цих проєктах компанія ІКНЕТ брала безпосередню участь.

Тож можна сміливо стверджувати: зараз ми впритул підійшли до етапу масового впровадження таких систем на різних сегментах цього ринку.

– Які головні бар’єри сьогодні стримують розвиток систем накопичення: технологічні, фінансові чи регуляторні?

– Технології УЗЕ вже добре напрацьовані та масово застосовуються у світі, зокрема, в Європі. Законодавча база в Україні протягом 2023-2025 років була розроблена і відповідно надала можливість впроваджувати такі проєкти – як в сегменті споживання та ВДЕ (відновлюваних джерел енергії), так і як окремі об’єкти. Висока різниця у вартості між дешевою та дорогою електроенергію, можливість економити й навіть заробляти за допомоги УЗЕ створили економічний стимул.

Тож наразі залишився єдиний бар’єр – розуміння, що на цьому ринку можна й треба працювати. Сподіваюся, наш форум допоможе остаточно подолати і його.

– Які бізнес-моделі для BESS Ви вважаєте найбільш перспективними в українських реаліях: робота на балансуючому ринку, послуги для ОСР/ОСП, чи забезпечення автономії для промислових споживачів?

– Є три сегменти цього ринку, а саме впровадження УЗЕ:

• як окремого об’єкта – це великі проєкти, орієнтовані на Оператора системи передачі (“Укренерго”) та операторів систем розподілу. Вони надають допоміжні послуги для підтримки частоти та стабільності всієї енергосистеми;
• для промислових споживачів – встановлюються на підприємствах для забезпечення автономії та економії. Вони заряджаються, коли електроенергія дешева, і віддають її для власного використання або продажу, коли ціна на ринку максимальна;
• як частини об’єктів ВДЕ – інтегруються із сонячними чи вітровими електростанціями для зберігання надлишкової енергії і її подальшого продажу в пікові години.

Ці сегменти сьогодні знаходяться на різних етапах. Перший вже повним ходом розвивається: завдяки аукціонам “Укренерго” вже побудовано та будується понад 500 МВт УЗЕ. Другий – лише на початку цього шляху, але має величезний потенціал, який ми оцінюємо у тисячі МВт, оскільки потреба підприємств у стабільності електроживлення та оптимізації витрат завжди є високою. Третій сегмент поки що “буксує”, проте вже реалізовано перший проєкт встановлення УЗЕ, як частини існуючої сонячної електростанції.

Кожен з цих напрямів я вважаю перспективним, всі вони мають високий потенціал для розвитку в українських реаліях – тож далі буде!

– З точки зору інвестора, наскільки «банкабельними» (bankable) є сьогодні проєкти BESS в Україні? Що потрібно змінити, щоб залучити в цей сектор значний капітал?

– Окупність таких проєктів складає 2-5 років, що є досить bankable. Якихось регуляторних перепон наразі також немає – в останні роки на законодавчому рівні було багато зроблено для цього. Є перевірені, надійні компанії, які професійно займаються розробкою та інтеграцією таких систем – ІКНЕТ тут серед лідерів, тож я можу впевнено стверджувати це.

Для залучення капіталу і подальшого розвитку даного сектору потрібно проводити інформаційні компанії (такі, як цей форум), щоб інвестори та споживачі повірили в цей ринок.

– Яку стратегічну роль відіграватимуть системи накопичення у післявоєнній відбудові енергосистеми України? Чи стануть вони стандартним елементом інфраструктури, як, наприклад, підстанції?

– УЗЕ вже стають стандартним елементом Об’єднаної енергосистеми! Вже десятки проєктів підключаються до мереж ОСП або ОСР – і це тільки початок! Впевнений, що надалі вони гратимуть стратегічну роль у стабілізації та забезпеченні гнучкості ОЕС в цілому.

– На яких конкретних аспектах чи практичних кейсах з досвіду компанії ІКНЕТ плануєте зосередити свою доповідь на форумі 20 листопада?

– Я розповім про три вище перелічені сегменти ринку установок збереження енергії, про економічний ефект в межах кожного з них. Також продемонструю успішні кейсі впровадження УЗЕ в Україні – зокрема й за нашої безпосередньої участі. Планую зосередитися не стільки на технічних нюансах, скільки на обґрунтуванні інвестиційної привабливості та загалом перевагах цього ринку. Адже я впевнений, і маю для цього всі підстави: за ним наше спільне енергетичне майбутнє!

The post Юрій Подоляк: «УЗЕ відкривають нову епоху стабільності та гнучкості енергосистеми» first appeared on Energy Club.

Як провідний навчально-науковий центр України у галузі будівництва та інженерії, КНУБА пропонує навчання за спеціальністю G19 «Будівництво та цивільна інженерія» за такими програмами:

• «Проєктування, будівництво, захист та безпечна експлуатація об’єктів критичної інфраструктури»;
• «Будівництво та експлуатація об’єктів спеціального та оборонного призначення».
• Термін навчання за програмами складає 1 рік та 4 місяці.

Особливістю програм є їхня гнучкість та практична спрямованість. Навчання передбачає можливість вибору компонент, орієнтованих на специфіку енергетичної галузі. Крім того, студенти можуть обрати денну (очну) дуальну форму освіти, яка дозволяє навчатися без відриву від виробництва, або заочну форму.

Важливо: Додатковий набір для вступу на магістратуру триватиме лише до 29 вересня 2025 року.

Energy Club підтримує цю важливу ініціативу та рекомендує компаніям-членам розглянути цю унікальну можливість для підготовки та підвищення кваліфікації своїх фахівців, які працюють у сфері захисту критичної інфраструктури.

Дізнатися більше про умови вступу можна на офіційному сайті КНУБА за посиланням:

ДОДАТКОВИЙ НАБІР ДО КНУБА НА МАГІСТРАТУРУ у 2025 РОЦІ

The post КНУБА оголошує терміновий набір на унікальні магістерські програми із захисту критичної інфраструктури first appeared on Energy Club.

Ми отримали запрошення від організаторів і раді поділитися ним з вами. Команда SEEGAS+ запрошує вас на конференцію SEEGAS+, що є продовженням успішної ініціативи SEEGAS.

Дата проведення: 19 вересня 2025 року.
Місце: готель Hotel Hafen Hamburg, м. Гамбург, Німеччина.

Також увечері 18 вересня відбудеться вітальний прийом для учасників.

Про ініціативу SEEGAS+

Ініціатива SEEGAS+ розширює сферу діяльності існуючої платформи SEEGAS, об’єднуючи ключових гравців газового сектору з Південно-Східної та Східної Європи. Окрім операторів ГТС, газових бірж та інституційних членів, до участі залучаються трейдери, постачальники технологій, представники регуляторних органів та влади, лідери галузі та інші учасники ринку.

Цілі конференції

Ця конференція високого рівня надасть унікальну можливість для того, щоб:

• Обмінятися думками щодо останніх подій на оптових ринках газу в регіоні;
• Визначити проблемні місця та обговорити практичні шляхи їх вирішення;
• Розглянути такі теми, як регіональна інтеграція ринків, торгові технології, а також зростаючий потенціал України та ринку біометану.

Організатори впевнені, що ваш досвід та знання збагатять дискусії та стануть цінними для учасників з усього регіону.

Реєстрація

Участь у конференції та вітальному прийомі є безкоштовною, але реєстрація обов’язкова. Пройти реєстрацію можна за посиланням:
https://www.ponton.de/seegas-conference-2025

Контакти

З будь-яких питань або за додатковою інформацією звертайтеся до команди SEEGAS+ за адресою: SEEGASPLUS@gmail.com.

Сподіваємося на вашу участь у заході!

The post Конференція SEEGAS+ 2025: нові можливості для газового ринку Східної Європи first appeared on Energy Club.

Асоціація готова безоплатно передати Україні три генератори високої потужності загальною потужністю понад 7,5 (3*2,5) МВт.

Деталі обладнання:

• Виробник: SDMO
• Модель: X2800C
• Потужність: 2800 кВА (близько 2,2 МВт) кожен
• Стан: Ідеальний робочий стан, час напрацювання — лише 700 годин.
• Комплектація: Генератори передаються з усіма необхідними компонентами (генератор змінного струму, глушник, система охолодження, стартерні акумулятори, пневматичний стартер, шафа управління та розподілу тощо).

Французькі партнери прагнуть, щоб ці генератори були встановлені в трьох різних локаціях для максимального ефекту та зниження ризиків. Пріоритет надається державним або комунальним енергетичним підприємствам у регіонах, що найбільше постраждали від воєнних дій, зокрема в Сумській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Основна мета — забезпечити резервне живлення для критичної інфраструктури (водоканали, лікарні, трансформаторні підстанції) та сприяти реалізації стратегії з децентралізації енергопостачання в Україні.

Рішення щодо отримувачів має бути знайдене протягом одного тижня, оскільки генератори мають бути демонтовані на поточному місці розташування вже в середині вересня.

Energy Club звертається до представників компаній з виробництва та розподілу електроенергії, а також до військово-цивільних адміністрацій та керівників громад у зазначених регіонах.

Якщо ваша організація має нагальну та обґрунтовану потребу в такому обладнанні, просимо терміново надіслати інформацію та контактні дані відповідальної особи на електронну пошту: info@iclub.energy
Energy Club акумулює всі запити та передасть їх французьким партнерам для ухвалення остаточного рішення. Ваша оперативність має вирішальне значення для успіху цього проєкту.

The post Французька асоціація AEPU безоплатно передасть Україні три потужні генератори (3*2,5 МВт) та шукає отримувачів у прифронтових регіонах first appeared on Energy Club.