18.09.2026
Співпраця університетів з енергетичними компаніями має бути системною, орієнтованою на конкретні потреби галузі та давати практичний результат, який можна оцінити й виміряти.
Про це заявив ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський під час онлайн-зустрічі «Бізнес і університети: як разом готувати фахівців для енергетики України», яку Energy Club провів 14 вересня у форматі ток-шоу Energy Freedom.
На початку виступу він подякував Energy Club за системну роботу та увагу до кадрових питань у галузі. За його словами, енергетика є основою сталого розвитку української економіки, але її стійкість неможливо забезпечити без належної підготовки фахівців.
«Енергетика є основою сталого розвитку всіх галузей економіки України. Ми вже підтвердили стійкість нашої енергетичної системи, але все це починається з кадрового забезпечення», — наголосив Олександр Азюковський.
Він зазначив, що, попри надзвичайно складні умови, Україна зберегла систему вищої освіти та продовжує створювати можливості для її розвитку. Законодавство й академічна автономія дають університетам змогу оперативно змінювати освітні підходи та реагувати на запити роботодавців.
На переконання ректора, для цього потрібен постійний прямий діалог із бізнесом. Університет має розуміти, яких саме фахівців потребують компанії, яких компетенцій їм бракує та які технології вже застосовуються у реальних енергетичних проєктах.
«Законодавство України та автономія закладів вищої освіти надають університетам достатню свободу для швидкого реагування на запити роботодавців. Запорука успіху — ефективна комунікація», — зазначив він.
«Дніпровська політехніка» вже має практичний досвід реалізації спільних освітніх проєктів із бізнесом. Одним із напрямів є короткі програми підвищення кваліфікації, розроблені відповідно до конкретних професійних потреб компаній та базового рівня підготовки слухачів.
Зокрема, університет співпрацює з Академією ДТЕК, для представників якої реалізується низка програм підвищення кваліфікації. Частина цієї роботи здійснюється спільно з фахівцями Львівської політехніки. Програми допомагають працівникам енергетичних підприємств оновлювати знання й розвивати навички, необхідні для забезпечення енергетичної безпеки держави.
Окрему увагу приділяють професійній адаптації ветеранів. Навчання для них формується не як загальний теоретичний курс, а відповідно до конкретного технічного завдання, майбутньої професійної ролі та наявного рівня підготовки слухача.
«Ми маємо вже реалізовані разом із бізнесом проєкти. Це короткі програми підвищення кваліфікації, а також адаптація ветеранів за чітко визначеними технічними завданнями та конкретними професійними компетенціями», — розповів Олександр Азюковський.
Ще одним важливим напрямом роботи університету є співпраця з територіальними громадами. Йдеться про допомогу у формуванні стратегічного бачення розвитку децентралізованої енергетики та підготовку фахівців, здатних обслуговувати нову енергетичну інфраструктуру на місцях.
Такі проєкти потребують практичних знань щодо конфігурації енергетичних систем: правильного співвідношення потужності сонячних панелей, ємності й технічних характеристик акумуляторів, параметрів інверторів та можливостей подальшого розширення системи.
Представники університету також розповіли про грантову роботу з громадами, лікарнями та школами. Таке партнерство допомагає вирішувати поточні завдання із забезпечення життєстійкості, одночасно формуючи основу для розвитку місцевих енергетичних систем на найближчі три–п’ять років.
«Працюючи з громадами, ми впливаємо не лише на сьогоднішню ситуацію, а й на їхні майбутні можливості. Це і підготовка фахівців на місцях, і спільна грантова діяльність, і розвиток енергетичної інфраструктури», — зазначалося під час презентації досвіду університету.
«Дніпровська політехніка» співпрацює і з великими компаніями над прикладними енергетичними рішеннями. Для мережі АТБ університет виконував проєктні розрахунки та супроводжував створення систем резервного живлення. Разом з EDS опрацьовувалися технічні й технологічні рішення, здатні швидко реагувати на зміни в енергетичному секторі.
При цьому фахівці враховують не лише потребу в резервному живленні, а й фізичні особливості різних видів генерації, можливість інтеграції таких систем у ринок електричної енергії та їхню майбутню комерційну ефективність.
Університет уже готує проєктувальників систем резервного живлення, які повинні розуміти не лише технічну частину проєкту. Їм також необхідно знати, як така система може працювати у структурі енергетичного ринку та створювати додаткову економічну цінність після виконання своєї основної функції.
«Завдання полягає не лише в тому, щоб сьогодні забезпечити резервне живлення. Потрібно проєктувати системи так, щоб завтра вони могли бути інтегровані в енергетичний ринок і стати комерційно привабливими», — наголосили представники «Дніпровської політехніки».
Олександр Азюковський підкреслив, що українські університети вже мають чимало успішних прикладів співпраці з бізнесом. Наступним кроком має стати масштабування таких проєктів і налагодження постійного обміну інформацією між роботодавцями та закладами освіти.
Він підтвердив готовність «Дніпровської політехніки» долучитися до освітньої ініціативи Energy Club спільно з іншими університетами та представниками енергетичних компаній.
«Університети можуть бути майданчиками для ефективної комунікації. Україна вже має багато успішних прикладів взаємодії освіти й бізнесу, і ми готові розвивати цю співпрацю далі», — підсумував Олександр Азюковський.
