The adoption of the Law of Ukraine No. 4834-IX dated 7 April 2026 (“Law on Market Coupling”) marks Ukraine’s transition from physical synchronisation with Europe to full market integration. The implementation of market coupling systems (SDAC and SIDC) will fundamentally change the architecture of the Ukrainian energy market, transforming it into an integral part of the European economic space. Given the scope of the Law on Market Coupling’s final and transitional provisions, Ukraine faces a colossal amount of regulatory work to fully implement European regulations. According to the Law on Market Coupling, the actual launch of the integrated day-ahead (SDAC) and intraday (SIDC) markets will take place only after the National Energy and Utilities Regulatory Commission (NEURC) approves a report on the readiness of the market infrastructure and financial settlement systems.

The implementation of the new market structure brings several ambiguities regarding future regulatory changes. Market stakeholders are particularly concerned about the very real prospect of negative electricity spot prices, the lack of a CBAM exemption for Ukraine, and the potential non-recognition of Ukrainian guarantees of origin (GOs) for renewable electricity.

Negative prices on the electricity market

1. Legal and regulatory dimension

The Law of Ukraine on Market Coupling, as of 1 May 2027, abolishes the NEURC’s authority to set price caps on the market. The NEURC’s powers to impose price caps on the day-ahead market (DAM), intra-day market (IDM) could temporarily apply in the period from 1 May 2027 until the launch of single market coupling only during a state of emergency in the Integrated Power System of Ukraine (IPS), for a period of up to 90 days, taking into account prices on adjacent European markets, and such measures must not restrict electricity imports/exports. A separate regulation is introduced for technical price limits that may be applied during balancing operations and by NEMO, provided they are harmonised with other NEMOs.

Abolishing price caps will naturally lead to electricity pricing driven purely by market signals. It means that when there is a surplus of electricity, the market will experience negative prices. This practice, expected in Ukraine, is far from unprecedented. For instance, the EU market has historically experienced widespread negative pricing in the intraday market and in 2024, on the day-ahead market.

2. Tax dimension

• VAT

There are three potential ways in which transactions with negative prices may be treated from the VAT perspective:

• • Sale of goods from the seller to the off-taker. In this case, the goods are sold at a negative price, which means electricity is sold at a price below zero.

The Tax Code of Ukraine enables the sale of electricity at a price below zero if the price was determined in the independent electricity market, without self-assessment of output VAT or a reverse charge for the seller.

We may not exclude the possibility that the State Tax Service may use the green tariff as a market-level benchmark for the accrual of additional output VAT for the seller. This may cause disputes with the tax authorities. In this case, the off-taker does not recognise input VAT for the goods received, as he has not made any VAT payment on his side.

• • Sale of services from the off-taker to the seller. State Tax Service may also take a fiscal approach, taking into account the practice of the Polish Tax Authority (Krajowa Administracja Skarbowa, KAS), and recognise that a service is provided in the case of negative price supply. There is a court practice in Poland in favour of KAS, in which KAS argues that there is no supply of goods for the transaction with a negative price (i.e., the VAT reverse charge does not apply to the seller). The transaction with a negative price must be treated as a sale of services by the off-taker (Judgment of the Provincial Administrative Court (WSA) in Warsaw of 21 February 2024, ref. no. III SA/Wa 2083/23).

In this case, the safest approach for the Ukrainian taxpayers may be to recognise input VAT for the seller and recognise output VAT for the off-taker.

• • Simultaneous sale of goods and services. In this case, electric energy itself may be sold as a good at a minimum base price from the seller to the off-taker. The market-level surplus may be treated as a service of stimulating the consumption of electric energy supplied by the off-taker to the seller. The price of such service may also include a minimum base price for the electricity itself, effectively leading to a zero net effect on the price of electricity for both parties.

In this case, there will be two different tax bases for the VAT: (x) tax base for the electricity price (i.e. minimum base price); and (y) tax base for the service of stimulating consumption of the electric energy (plus minimum base price).

In terms of the (x) tax base, the off-taker must recognise input VAT and the seller must recognise output VAT. In terms of the (y) tax base, the seller must recognise input VAT, and the off-taker must recognise output VAT.

We have seen a possibility for such an approach based on our market insight. We understand that there are proposals from key stakeholders regarding treating supply with negative prices as a provision of service, at least at the level of the applicable bylaws. This may shed light on the tax treatment as well.

Anyways, additional clarity is needed at the level of applicable laws. Alternatively, taxpayers may clarify this issue with the State Tax Service of Ukraine by obtaining an individual tax ruling. We would not exclude the possibility of a future court dispute with the State Tax Service of Ukraine due to the lack of clarity about the individual tax ruling obtained.

• Corporate Income Tax

Corporate Income Tax in Ukraine applies to a financial result calculated in accordance with accounting rules, as adjusted by the Tax Code of Ukraine.

Based on the treatment of transactions between the seller and the off-taker, various accounting treatments may be applicable, depending on the management’s decision for the respective company:

• • Sale of goods. If the transactions are characterised purely as a sale of goods from an accounting standpoint, COGS and a negative price effectively create a deductible expense for the seller. It is also a potential field for dispute with the State Tax Service of Ukraine, which may argue that the deductible expense may not be recognised if there is no corresponding income.

For the purchaser (off-taker), the accounting results depend heavily on the off-taker’s subsequent actions with the electricity obtained (immediate resale, storage, utilising or remote resale). In general, the purchaser must recognise cash received from the seller and the market price of the obtained electricity as his negative future COGS for such goods. Meaning that income must be recognised upon the sale of electricity to the third party. There may be a position where only cash paid by the seller is included in the off-taker’s negative COGS. From our standpoint, recognition of cash as part of negative future COGS without recognising the negative COGS for the market price of the produced electricity may lead to litigation with the tax authority and a potential loss in court for the taxpayer.

• • Sale of services. The State Tax Service of Ukraine previously stated that the sale of electricity must be treated as a sale of goods.[1] However, the Ministry of Finance of Ukraine, in its letter, stated that transactions related to the sale and purchase of electricity must not use inventory accounts (i.e. recognise COGS).[2] That may lead to the conclusion that, from an accounting standpoint (in particular under Ukrainian national accounting standards), the sale of electricity must be treated as a sale of services.

In the case of the sale of services, the seller may recognise COGS as a deductible expense upon the transfer of electricity under the negative price. Services provided by the off-taker may, in turn, be recognised as a deductible expense of the seller.

The off-taker must recognise cash received from the seller as income for the provided service. Future COGS in this case is zero for the off-taker.

We may not exclude a dispute with the State Tax Service of Ukraine, stating that COGS was recognised as an expense without proper accounting treatment, taking into account the letter of the Ministry of Finance of Ukraine mentioned before. This risk may be particularly relevant for companies using Ukrainian national accounting standards.

• • Simultaneous sale of goods and services. As described above for VAT, there is a potential scenario in which electric energy itself may be sold as a good at a minimum base price from the seller to the off-taker, and the market-level price will be treated as a service provided from the off-taker to the seller.

In this case, the seller may recognise a loss (if any) equal to the difference between the COGS of electricity and the sale price under the minimum base price (received from the off-taker) as a deductible expense. The seller may recognise the price of services paid to the off-taker as a deductible expense.

The off-taker may recognise future COGS for the electricity in the amount of the paid base minimum price. Cash received from the seller must be recognised as income for the provided service.

We may not exclude the possibility that amendments to the Tax Code of Ukraine will be made to clarify the Corporate Income Tax position for the sale of electricity at negative prices. An individual tax ruling is also advised for this case.

• Excise tax
  • Sale of goods. Based on current provisions of the Tax Code of Ukraine, producers of electricity are subject to excise tax (except for renewable energy producers) and therefore are still liable to pay the excise tax obligation, even in the case of negative prices.
    Producers of renewable energy are exempt from the excise tax. Therefore, producers of renewable energy get a competitive advantage in the market with negative prices for this scenario.
  • Sale of services. In this case, highly likely that the price of provided services will be used as a tax base for the excise tax. Therefore, electricity producers will be still subject to excise tax.
  • Simultaneous sale of goods and services. There is a strong case for saying that the excise tax base must be the minimum base price of electricity. Therefore, the excise tax must not apply to the price of the service that stimulates electric energy consumption, which makes this treatment the most favourable from the electricity producer’s standpoint.

Anyways, more clarity at the level of law would be of the great benefit for the market. Individual tax ruling is still advisable for excise tax.

CBAM exception

Absent an EU carbon tax derogation or a domestic Emission Trading Scheme (ETS), upcoming CBAM regulations risk making Ukrainian electricity exports financially uncompetitive.

The Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) is the EU’s tool to put a fair price on carbon emitted during the production of carbon-intensive goods that are entering the EU, and to encourage cleaner industrial production in non-EU countries. Also, CBAM aligns carbon costs with the EU Emissions Trading System (ETS). CBAM currently covers six carbon-intensive sectors: aluminium, cement, iron and steel, fertilisers, electricity, and hydrogen.

From 1 January 2026, importers must pay for the embedded emissions of covered imports, following the end of the transitional period (2023-2025). By pricing embedded emissions, CBAM increases the effective cost of exporting carbon-intensive products to the EU for non-EU producers, including Ukraine.

Article 30(7) contains an explicit force majeure clause allowing the EC to provide provisional measures to address exceptional circumstances where “an exceptional and unprovoked event has destructive consequences on the economic and industrial infrastructure of such country”. Given the exceptional wartime circumstances in Ukraine, the government should examine whether the conditions for invoking this provision are met and, if so, pursue it through the European Ukrainian political dialogue. Alternatively, Ukraine could explore the case for a political commitment from EC to recycle CBAM revenues collected on Ukrainian exports back into reconstruction and decarbonisation of the Ukrainian industry.

The alternative to saving money in Ukraine and avoiding CBAM obligations is the establishment of a national emissions trading system (ETS), a “cap-and-trade” mechanism under which the state sets a cap on covered greenhouse gas emissions, while companies must surrender allowances for their actual emissions. Domestic ETS is important because, under CBAM rules, a carbon price effectively paid in the country of origin – including through a domestic ETS – may be deducted from the CBAM obligation, provided that such payment is duly documented and recognised for CBAM purposes.

Ukraine has already taken preparatory steps towards establishing a domestic ETS. In February 2025, the government approved an action plan for the creation of a national greenhouse gas ETS, which envisages a preparatory phase in 2025–2027, a pilot launch from 2028, and a full operational phase no earlier than three years after the termination of martial law.

On 7 July 2026, the Ukrainian Parliament registered the draft law “On the Principles of Functioning of the National Greenhouse Gas Emissions Trading System” (“Draft Law”). The Draft Law aims to establish the legal, institutional, and economic framework for the national system transposing Directive 2003/87/EC with the aim of addressing CBAM-related competitiveness risks. According to the explanatory note, the Draft Law provides for a smooth introduction of the Ukrainian ETS within several stages. Also, the Draft Law defines the legal, institutional, organisational, and economic foundations of the ETS’s operations.

Although the Draft Law strengthens Ukraine’s pathway towards EU-aligned carbon pricing, it does not address the timing gap, which arises when the CBAM has been valid and obligatory, i.e. since 1 January 2026. At the same time, Ukraine’s ETS remains subject to parliamentary adoption, secondary legislation, and staged implementation, and is expected to become fully operational no earlier than three years after the termination or cancellation of martial law.

Unless Ukraine secures a CBAM derogation or establishes a recognised domestic ETS, CBAM may materially reduce the commercial competitiveness of Ukrainian electricity exports to the EU.

GOs Recognition

Currently, the GOs issued in Ukraine by the NEURC are not recognised for cross-border trading. This leads to inefficiency of market coupling, preventing participants from realising the full commercial and environmental value of cross-border capacity. Ukraine launched its national registry of GOs controlled by NEURC in 2024, issuing over 21 million GOs domestically. At the same time, for the full integration of Ukrainian GOs into cross-border trade, the following is required.

• To conduct technical transfers across European registries, the NEURC must join the Association of Issuing Bodies (AIB). Law on Market Coupling entered into force in March 2026, resolved this major legislative bottleneck by granting NEURC the power to approve the Ukraine EECS Domain Protocol. NEURC is now completing this protocol to meet AIB standards and connect to the AIB-HUB.
• Under Article 19 (11) of the EU Renewable Energy Directive (RED II/III), EU Member States shall not recognise GOs issued by a third country except where the EU has concluded an agreement with that third country on mutual recognition of GOs issued in the EU and compatible GOs established in that third country, and only where there is direct import or export of energy. While Law No. 4777-IX “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Improvement of the Functioning of Energy Markets, Competitive Conditions for the Production of Electricity from Alternative Energy Sources, and Strengthening Energy Resilience” established reciprocity by legalising the recognition of EU GOs in Ukraine, a bilateral treaty with the European Commission under the Energy Community framework is still pending.
• The commercial integration of green certificates ultimately relies on physical electricity market coupling and cross-border capacity allocation, i.e. full market coupling.

Once these steps are complete, recognised Ukrainian GOs will function as a vital tool to shield industrial exports from heavy CBAM financial obligations by officially proving the use of zero-carbon electricity.

[1] Letter No. 8118/7/23-6217 dated 22.05.2003

[2] Letter No. 31-04220-29-18/1497 dated 02.09.2003

Authors

Anton Zaderyholova

Partner at the Tax practice and Co-Head of Private Client practice, AVELLUM

Olena Sichkovska-Chornobyl

Counsel, Energy and Natural Resources practice, AVELLUM

The post Navigating EU–Ukraine Market Coupling: GOs, CBAM, and the Challenge of Negative Prices first appeared on Energy Club.

Звернення підготовлено у зв’язку з опрацюванням питання щодо подальшого правового регулювання змін ціни за одиницю товару в договорах про закупівлю, зокрема у сфері закупівель електричної енергії та інших енергетичних ресурсів.

Energy Club наголосив, що просте виключення пункту 7 розділу XIV Закону №4888-IX без запровадження замінного регулювання не усуне правової невизначеності. У такому разі залишаться питання щодо правової оцінки змін ціни за одиницю товару, внесених в умовах неоднозначного або множинного трактування попередньої редакції норми.

Для учасників енергетичного ринку це питання має безпосередні практичні наслідки. Тлумачення “10% правила” використовувалося під час оспорювання додаткових угод, вирішення вимог про повернення коштів, здійснення державного фінансового контролю та кримінально-правової оцінки дій посадових осіб.

При цьому саме по собі перевищення сукупного 10-відсоткового показника не визначено законодавством як окремий склад цивільного, адміністративного або кримінального правопорушення. Правомірність кожної зміни ціни залежить від сукупності встановлених законом умов та фактичних обставин.

Energy Club запропонував не відмовлятися від механізму правової визначеності, а викласти пункт 7 розділу XIV Закону №4888-IX у більш точній редакції.

Зокрема, Клуб пропонує встановити, що сумніви щодо правомірності змін ціни за одиницю товару, внесених до договорів про закупівлю до набрання чинності Законом №4888-IX, які виникають унаслідок неоднозначного або множинного трактування пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», мають тлумачитися на користь правомірності таких змін лише за одночасної наявності трьох умов:

• кожне окреме збільшення ціни не перевищувало 10%;
• зміна була пропорційною документально підтвердженому коливанню ціни товару на ринку;
• загальна сума договору про закупівлю не збільшувалася.

Недотримання хоча б однієї з цих умов має виключати застосування запропонованого правила.

«Мета нашої пропозиції — не легалізувати будь-які зміни ціни, а забезпечити правову визначеність для добросовісних учасників закупівель. Особливо це важливо для ринку електричної енергії, де ціна є високоволатильною, а попередня неоднозначність норми вже призвела до значної кількості спорів, фінансових претензій та ризиків для замовників і постачальників», — зазначив Андрій Костриця, президент Energy Club.

В Energy Club підкреслили, що запропонований підхід не усуває відповідальності за порушення, якщо вони були реально допущені. Йдеться лише про недопущення автоматичного визнання неправомірними змін ціни в ситуаціях, коли кожне окреме підвищення відповідало 10-відсотковому обмеженню, було підтверджене ринковим коливанням і не призводило до збільшення загальної суми договору.

Energy Club просить Міністерство економіки та довкілля України врахувати зазначену пропозицію під час доопрацювання відповідного законопроєкту, розглянути можливість включення оновленої редакції пункту 7 розділу XIV Закону №4888-IX до проєкту акта, що подаватиметься Кабінету Міністрів України, та опрацювати доданий пакет супровідних документів.

The post Energy Club направив Мінекономіки пропозиції щодо правової визначеності у застосуванні “10% правила” у публічних закупівлях first appeared on Energy Club.

До 10-річчя Energy Club заступниця директора AK TRADE GROUP Тетяна Мельникова розповіла, чому компанія приєдналася до Клубу, яку практичну цінність отримує від участі у професійній спільноті та чому вважає Energy Club найпотужнішим бізнес-ком’юніті української енергетики.

– Пані Тетяно, відколи ваша компанія є членом Energy Club і чому свого часу вирішили приєднатися до бізнес-ком’юніті?

 – AK TRADE GROUP вже рік є членом клубу. Приєдналися до спільноти тому, що Energy Club – це професійний майданчик для спілкування з колегами та партнерами, обміну досвідом, співпраці та взаємодії.

– У чому для вашої компанії є практична цінність участі в Energy Club?
– Практична цінність участі в Energy Club для AK TRADE GROUP – це медійна підтримка компанії, можливість знайти партнерів, професійні дискусії, інформування про всі новини ринку енергетики України.

– Які формати роботи Energy Club для вас найбільш корисні та чому саме вони?

– Найбільш корисні, на нашу думку, формати Energy Club – форуми, інтерв’ю, аналітика. Це сприяє обміну досвідом, налагодженню партнерських відносин, професійному розвитку.

– Як, на вашу думку, змінилася роль Energy Club для енергетичного ринку України за 10 років?

– Враховуючи позитивну динаміку збільшення кількості учасників, що приєднуються до Energy Club, можна сказати, що це найпотужніша професійна спільнота на ринку енергетики.

– Що б ви побажали Energy Club на наступні 10 років?

– Бажаємо вам успіхів, процвітання та масштабування.

– Сформулюйте одним реченням, що значить Energy Club для AK TRADE GROUP.

– Energy Club для AK TRADE GROUP – це надійний партнер та професійний майданчик, що дає нові можливості.

Сильна професійна спільнота – це не лише про зустрічі, форуми чи обмін інформацією. Це про довіру, яка народжує партнерства, про відкритий діалог, що допомагає знаходити рішення навіть у найскладніші часи, і про можливості, які стають точкою зростання для всього енергетичного ринку. Саме такі цінності бачать в Energy Club його учасники сьогодні й бажають йому зберегти цей курс на наступне десятиліття.

The post Тетяна Мельникова: «Energy Club – місце, де народжуються нові можливості для бізнесу» first appeared on Energy Club.

ТОВ «Група Енергопостачання» – надійний постачальник електричної енергії та природного газу за будь-яких умов, що співпрацює виключно з висококваліфікованими фахівцями у сфері електроенергетики, пропонуючи вигідні ціни та гнучкі умови.

Компанія приєдналася до Energy Club майже відразу після свого створення – у найскладніший для української енергетики період. Засновник та директор ТОВ «Група Енергопостачання»  Павло Явтушенко розповів, чому питання вступу до Клубу для нього було очевидним, яку практичну цінність дає участь у професійній спільноті та чому саме можливість відкритого спілкування він вважає головною перевагою Energy Club.

– «Група Енергопостачання» була заснована у вересні 2022 року, через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення та агресії Російської Федерації в Україну. Так, той рік був настільки неочікуваним для всіх нас на такі події, але, як виявилося, це був лише перший крок на довгому шляху кардинальних змін та викликів у роботі всього енергетичного сектору України, а інколи і питань існування окремих її секторів, – зауважив Павло Явтущенко.

Спільнота Energy Club, яка утворилася за декілька років до цих подій, насамперед об’єднала коло однодумців, фахівців своєї справи та ентузіастів, яким не байдужа ані справа, якою вони займаються, ані доля галузі в цілому. Тому, враховуючи мій особистий досвід роботи на попередньому місці – в компанії, яка також була членом Energy Club – питання бути чи не бути разом з Клубом взагалі не стояло. Було лише бажання найскорішого приєднання до цієї спільноти. Тому вже не перший рік ми разом з Energy Club.

– Пане Павле, яку практичну цінність для вашої компанії дає участь в Energy Club?
– Учасниками багатьох заходів Energy Club є представники енергетичної галузі – як приватного бізнесу, так і державних інститутів: виконавчої, законодавчої та регулюючої сфери.
Спілкування та обмін думками задля розв’язання проблемних питань та напрацювання планів на перспективу завжди було одним із головних завдань Energy Club. Але з 2022 року ком’юніті стало найголовнішим майданчиком для об’єднання зусиль учасників, оскільки дуже багато питань у роботі галузі мають системні ознаки та впливають на діяльність і співпрацю багатьох учасників енергетичної галузі.

Питання ринку електроенергії є вкрай важливими для нас, оскільки це наш основний вид діяльності. Як не дивно, але підтримання та збереження контактів із колегами доповнилось активними знайомствами з іноземними партнерами, оскільки рух України в європейському напрямку стає дедалі все більш важливим та глибоким. За останні два роки ми вже тричі брали участь у міжнародних заходах, що були організовані Energy Club, і мали можливість зустрітися наживо з колегами як з України, так і з закордонних компаній. Спілкування та дискусії у форматі офлайн мають набагато більший ефект і вплив, оскільки зазвичай розмови виходять далеко за межі тем обговорення.

– Які формати Energy Club для вас найбільш корисні та чому?

– Ми намагаємося брати участь у більшості заходів Energy Club, але сурове сьогодення суттєво впливає на можливість організації живих зустрічей. Тому онлайн дискусії мають найбільш доступний формат, а головне – не потребують тривалого часу на підготовку порівняно з офлайн зустрічами. Ми дуже вдячні співробітникам Energy Club за аналітичні матеріали, які надаються учасникам спільноти, а також за запрошення до участі в робочих групах з окремих питань.

– Як, на вашу думку, змінилася роль Energy Club для енергетичного ринку України за 10 років?

– Energy Club за 10 років своєї діяльності та розвитку – саме розвитку, оскільки він не тільки існує, а став лідером серед аналогічних спільнот – довів свою об’єктивність, професіоналізм та експертну думку, сформовану учасниками.

– Чи є подія, дискусія або ініціатива Energy Club, яка особливо запам’яталася вашій команді?

– Усі події були особливими, оскільки вони різноманітні за суттю. На деяких ми отримували впевненість у своїх припущеннях, а на інших відкривали зовсім інший кут зору на своє питання. Можливість спілкування – це головне досягнення!

– Що б ви побажали Energy Club на наступні 10 років?

– Щиро бажаю усім учасникам Energy Club, безпосередньо колективу Клубу та його президенту – пану Андрію Костриці – бути впевненими у підтримці з боку спільноти, партнерів та колег по «цеху», оскільки лише спільна робота й об’єднання дають синергію та необхідний результат!

– Одним реченням: Energy Club для вашої компанії – це…

– Energy Club – це ставати краще разом із кращими!

За десять років Energy Club став значно більшим, ніж професійний клуб. Це простір, де конкуренція не заважає співпраці, а відкритий діалог допомагає знаходити рішення для всієї галузі. Саме така спільна робота, взаємна підтримка та обмін досвідом залишаються головною цінністю Клубу й фундаментом його розвитку у наступному десятилітті.

The post Павло Явтушенко: «Energy Club – це ставати краще разом із кращими» first appeared on Energy Club.

Розкажіть, що вам подобається на поточному сайті, чого не вистачає, і які функції — особистий кабінет, сторінка компанії, календар подій — були б корисними саме вам. Ваші відповіді напряму вплинуть на те, яким стане новий сайт.

Опитування займе 3–5 хвилин: https://iclub.short.gy/ZKEZfM

Дякуємо, що допомагаєте зробити сайт клубу кращим!

The post Energy Club оновлює сайт до 10-річчя — поділіться своєю думкою first appeared on Energy Club.

Серед компаній, які цьогоріч долучилися до професійної спільноти, – ПрАТ «ЕЛАКС», українська інжинірингова компанія з понад 30-річним досвідом, що реалізує комплексні проєкти у сфері енергозабезпечення, автоматизації та модернізації промислової й енергетичної інфраструктури. Сьогодні компанія активно розвиває напрями розподіленої генерації, систем накопичення енергії (BESS), MicroGrid та когенераційних рішень, а також бере участь у відновленні енергетичної інфраструктури України.

Адміністративна директорка ПрАТ «ЕЛАКС» Катерина Русіна розповіла, чому компанія приєдналася до Energy Club, яку практичну цінність отримує від членства, як оцінює роль Клубу в розвитку українського енергетичного ринку та чому вважає його спільнотою людей, які разом будують майбутню енергетику України.

– ЕЛАКС є членом Energy Club майже рік. Приєднання до бізнес-спільноти було логічним кроком нашого розвитку. Понад три десятиліття ми працюємо в промисловій автоматизації, а останніми роками активно розвиваємо напрям енергетичних рішень – систем накопичення енергії (BESS), MicroGrid та когенераційних установок.

У якийсь момент професійна комунікація з ключовими гравцями енергетичного ринку перестала бути просто бажаною – вона стала необхідною. Energy Club виявився саме тим середовищем, де інженерна компанія може вести змістовний діалог із тими, хто формує ринок, –  не через пресрелізи, а безпосередньо, – наголосила адміністративна директорка ПрАТ «ЕЛАКС».

– Пані Катерино, яку практичну цінність для вашої компанії дає участь в Energy Club?

– Для ЕЛАКС цінність участі в Energy Club проявляється одразу на кількох рівнях.

Перший – це професійне середовище, яке дає можливість краще розуміти тенденції розвитку ринку, майбутні регуляторні зміни, обмінюватися думками з представниками енергетичних компаній, операторів системи та промислових підприємств.

Другий – розвиток команди. Наші співробітники пройшли навчання з маркетингу в рамках Клубу, брали участь у галузевих дискусіях, а інженери – у профільних конференціях. Для нас це реальне підвищення кваліфікації, а не сертифікати «для галочки».

Третій – можливість посилювати експертну репутацію ЕЛАКС у темах розподіленої генерації, систем накопичення енергії та MicroGrid. Це формує довіру до компанії задовго до початку конкретних проєктів чи тендерів.

– Які формати діяльності Energy Club для вас найбільш корисні та чому?

– Усі формати корисні, але кожен виконує свою функцію, і саме в цьому їхня сила. Форуми дають можливість побачити, як галузь загалом сприймає ті самі виклики, над подоланням яких ми працюємо щодня. Закриті зустрічі та робочі групи – це середовище, де учасники говорять по суті, без PR-фільтра, з реальними цифрами й реальними проблемами. Онлайн-дискусії зручні як «швидкий пульс» – коли треба зрозуміти реакцію ринку на якусь подію в короткі строки. Навчальні програми та профільні конференції мають особливу цінність для розвитку нашої команди. Ми активно користуємося всіма цими форматами, адже кожен із них вирішує своє завдання та доповнює інші.

– Як, на вашу думку, за 10 років змінилася роль Energy Club для енергетичного ринку України?

– Роль Energy Club еволюціонувала разом із ринком. Після 2022 року фокус закономірно змістився: від загальних дискусій про євроінтеграцію – до конкретних питань стійкості енергосистеми, розподіленої генерації, систем накопичення енергії, роботи в умовах руйнувань і дефіциту потужності. Energy Club став одним із небагатьох майданчиків, де ці питання обговорюються не в кризовому режимі «пережити зиму», а стратегічно – з поглядом на десятиліття вперед.

– Що б ви побажали Energy Club на наступні 10 років?

– Зберегти інтелектуальну незалежність – саме вона робить Energy Club по-справжньому цінним, і саме її найскладніше зберегти з часом. Бажаємо також тіснішої інтеграції з європейськими майданчиками аналогічного рівня, адже український енергетичний ринок уже фактично є частиною європейського, а професійний діалог має бути транскордонним.

– Яка подія, дискусія або ініціатива Energy Club особливо запам’яталася вашій команді?

– Форум «Енергетична децентралізація 2026: генерація, накопичення та фінансування», який відбувся 26 травня 2026 року в Києві. Для нашої команди він став одним із найцінніших заходів року, адже практично кожна дискусія була безпосередньо пов’язана з напрямами, над якими ЕЛАКС працює щодня: рішення Smart Grid і MicroGrid, інтеграція генерації, систем накопичення енергії та керованих навантажень, промислові BESS, проєктування гібридних систем і когенераційних установок.

За результатами форуму ми отримали нові професійні знайомства, цінні ідеї та ще раз переконалися, що обговорення на майданчику Energy Club відбуваються в тому ж темпі, що й розвиток сучасних інженерних рішень.

Energy Club для нашої компанії – це спільнота людей, з якими Україна будує майбутню енергетику.

Десять років тому Energy Club об’єднав професіоналів навколо ідеї відкритого діалогу. Сьогодні ця ідея перетворилася на потужну бізнес-спільноту, яка не лише реагує на виклики часу, а й допомагає визначати напрям розвитку енергетичної галузі.

Попереду – нові технології, масштабна модернізація, інтеграція до європейського енергетичного простору та відбудова країни. А це означає, що роль професійної спільноти, де народжуються ідеї, зміцнюється довіра та створюються партнерства, лише зростатиме. Саме так крок за кроком формується енергетика майбутнього України.

The post Катерина Русіна: «Для Елакс Energy Club – це спільнота людей, з якими Україна будує майбутню енергетику» first appeared on Energy Club.

Сьогодні питання «10% правила» вже давно перестало бути виключно юридичною проблемою. Воно дедалі більше впливає на функціонування всього ринку публічних закупівель електроенергії, формує нові ризики для постачальників і замовників та потребує відкритого професійного діалогу між державою й учасниками ринку. Саме тому Energy Club став майданчиком для фахової дискусії та формування спільної позиції.

У ході зустрічі учасники проаналізували наслідки судової практики останніх років, обговорили вплив нової редакції «10% правила» на вже укладені договори та звернули увагу на проблему правової невизначеності, яка, попри численні звернення бізнесу до державних органів, досі залишається нерозв’язаною. Було відзначено, що кількість судових позовів і кримінальних проваджень у цій сфері продовжує зростати, створюючи додатковий тиск як на постачальників електроенергії, так і на замовників.

Окрему увагу приділили законодавчим змінам, які передбачили можливість ретроспективного застосування нової редакції «10% правила» як механізму усунення правової невизначеності та відновлення первинного законодавчого задуму. Учасники зазначили, що вже з’являються перші судові рішення, у яких враховується нова редакція норми. Водночас інформація про можливі законодавчі ініціативи щодо скасування її ретроспективної дії викликає сумніви.

У ході дискусії наголошувалося, що наслідки сформованої практики виходять далеко за межі окремих судових спорів. Серед ключових ризиків називалися скорочення конкуренції на ринку, відмова компаній від участі у публічних закупівлях, зростання вартості електроенергії через закладення додаткових ризиків у ціну, збільшення кількості розірваних договорів, а також посилення кримінально-правового тиску на керівників підприємств і представників органів місцевого самоврядування, які діяли відповідно до чинного на той час законодавства та офіційних роз’яснень уповноважених органів.

Представники професійних асоціацій підтвердили готовність консолідувати зусилля для захисту спільної позиції ринку. Серед першочергових кроків було визначено підготовку узгодженої правової аргументації, координацію звернень до органів державної влади, обмін актуальною судовою практикою та розширення співпраці між профільними об’єднаннями, експертним середовищем і юридичною спільнотою.

Також учасники зустрічі домовилися паралельно опрацювати декілька можливих сценаріїв розвитку ситуації: від збереження чинної редакції норми до пошуку компромісних законодавчих рішень, які дозволять мінімізувати негативні наслідки для ринку та забезпечити правову визначеність.

Підсумовуючи обговорення, одностайно дійшли згоди: сьогодні ринок потребує не нової хвилі правової невизначеності, а відкритої фахової дискусії, заснованої на правових аргументах, судовій практиці та реальній оцінці економічних наслідків. Саме консолідована позиція професійної спільноти, системний діалог із державою та спільна робота над збалансованими рішеннями можуть стати запорукою збереження конкурентного середовища та стабільного розвитку ринку публічних закупівель електричної енергії.

The post Ретроспективне застосування «10% правила»: Energy Club об’єднав ринок для пошуку спільного рішення first appeared on Energy Club.

Для ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» членство в Energy Club із самого початку стало не питанням статусу, а інструментом спільного пошуку рішень для ринку. Про те, як професійний діалог допомагає виносити актуальні проблеми на рівень регулятора, чому найціннішими є предметні дискусії та яку роль сьогодні відіграє Клуб у розвитку української енергетики, розповів керівник компанії Юрій Підлісний.

– Пане Юрію, коли ваша компанія доєдналася до Energy Club і чому свого часу ви вирішили стати частиною Клубу?

– ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» є членом Energy Club з 2020 року. Тоді нова модель ринку електроенергії ще проходила період налаштування, а постачальники щодня стикалися зі змінами процедур, розрахунків і відповідальності за небаланси. Як постачальнику та оператору балансуючої групи, нам був потрібен прямий канал для обговорення практичних наслідків цих змін з іншими учасниками ринку, НКРЕКП і НЕК «Укренерго». Саме так ми від початку сприймали членство: не як статус, а як можливість вчасно виносити назовні питання, які впливають і на нашу роботу, і на наших споживачів.

– У чому цінність Energy Club для вашої компанії з практичної точки зору?

– Для нас найбільша цінність Energy Club – у наявності зрозумілого робочого маршруту від виявленої проблеми до розмови з тими, від кого залежить її розв’язання. Ми приходимо не лише з оцінкою, а з цифрами й прикладами зі щоденної роботи. Так, на обговорення у Клубі за нашою ініціативи виносилися зміна прайс-кепів, різна точність даних у MMS, асиметрія цін небалансів, ризики неплатежів ТКЕ та підготовка бюджетних установ до погодинного обліку з 2027 року. Energy Club допомагав визначити коло учасників, організувати фахове обговорення і, коли це було необхідно, оформити подальші звернення. Для «ЕНЕРДЖІ 365» це конкретний результат: наш аналіз проходить перевірку ширшим колом фахівців, а питання отримує шанс бути розглянутим на рівні регулятора, системного оператора чи органів влади.

– Які формати Energy Club для вас найбільш корисні та чому?

– Найбільшу прикладну користь нам дають тематичні зустрічі, побудовані навколо одного чітко сформульованого питання. Закритий формат доречний для тем, де потрібно відверто обговорити розрахунки, небаланси чи боргові ризики; а відкритий онлайн-формат – коли до підготовки рішення необхідно залучити споживачів, бюджетні установи або представників державних органів.

Для нас якість заходу визначається не масштабом, а складом учасників, наявністю вихідних даних і зрозумілим продовженням після зустрічі. Форуми та інтерв’ю також корисні, але передусім як можливість побачити ширший контекст і пояснити позицію компанії поза межами окремої робочої дискусії.

– Як, на вашу думку, змінилася роль Energy Club для енергетичного ринку України за 10 років?

– Оскільки ми у Клубі шість років, коректніше буде говорити про зміни, які бачили відтоді й дотепер. За цей час робота Energy Club стала помітно оперативнішою та предметнішою. Сьогодні Клуб може прийняти звернення компанії, перевірити, чи має проблема системний характер, зібрати саме тих учасників, які володіють необхідними даними або повноваженнями, а потім довести напрацювання до офіційних звернень. Під час війни така швидкість особливо важлива: недолік у правилах обліку, ціноутворення чи розрахунків може за короткий час створити ризик для ліквідності постачальників і безперервності постачання споживачам. На наш погляд, нинішня роль Energy Club полягає саме у здатності своєчасно розпізнавати такі наслідки та організовувати роботу навколо них.

– Яка подія, дискусія або ініціатива Energy Club особливо запам’яталася вашій команді?

– Однією з найбільш показових для нас стала дискусія 2026 року щодо готовності бюджетних установ до погодинного обліку електроенергії з 1 січня 2027 року. «ЕНЕРДЖІ 365» ініціювала її, щоб завчасно показати не лише технічну вимогу, а й можливі витрати, закупівельні ризики та загрозу вимушеного переходу окремих установ до постачальника «останньої надії».

У зустрічі взяли участь представники НКРЕКП, Державної казначейської служби, Міністерства освіти і науки, постачальники та експерти. Після обговорення Energy Club направив офіційне звернення до Кабінету Міністрів, НКРЕКП та інших органів із конкретними підготовчими кроками й орієнтовним календарем до кінця 2026 року. Цей кейс добре показав, як завчасно порушене операційне питання може стати основою для системної підготовки тисяч бюджетних точок обліку.

– Що б ви побажали Energy Club на наступні 10 років?

– На наступне десятиріччя бажаємо Energy Club ще більше посилити роботу з даними і контролем результатів: перед ключовими обговореннями готувати короткі кількісні оцінки, а після них – фіксувати домовленості, відповідальних, строки та статус виконання.

Хотілося б бачити більше регулярних робочих контактів з НКРЕКП, НЕК «Укренерго», профільними міністерствами й європейськими інституціями, а також можливість відстежити подальшу долю пропозицій, які Клуб направляє від учасників ринку. І, звісно, бажаємо команді витримки та енергії: попереду багато тем, у яких важливо не зупинитися на обговоренні, а супроводити питання до зрозумілого рішення.

– Одним реченням: Energy Club для вашої компанії – це…

– Для ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» Energy Club – це середовище, у якому наш практичний досвід перетворюється на аргументовані пропозиції щодо вдосконалення роботи енергоринку.

Отже, як правильно зауважив Юрій Підлісний, справжня цінність професійної спільноти полягає не в кількості проведених заходів чи підписаних меморандумів, а в тому, щоб кожна порушена проблема мала продовження, кожна пропозиція – шанс бути почутою, а кожна дискусія завершувалася конкретним рішенням. Саме такий підхід і робить Energy Club не просто місцем зустрічі учасників ринку, а дієвим інструментом його розвитку.

The post Юрій Підлісний: «Найбільша цінність Energy Club – у наявності зрозумілого робочого маршруту від виявленої проблеми до розмови з тими, від кого залежить її розв’язання» first appeared on Energy Club.

Учасники обговорили не теоретичні принципи, а практичні питання: як держава має реалізовувати права власника без ручного втручання в операційну діяльність компаній; якою має бути реальна роль наглядових рад; як оцінювати їхню ефективність; де проходить межа між контролем і політичним тиском; як забезпечити підзвітність менеджменту та органів управління; і що саме формує довіру міжнародних фінансових інституцій, донорів та інвесторів до українських енергетичних компаній.

Особливу увагу учасники приділили змінам 2025–2026 років: оновленню наглядових рад у ключових державних енергетичних компаніях, імплементації стандартів ОЕСР, посиленню вимог до прозорості, комплаєнсу та відповідальності органів управління.

Одним зі спікерів форуму став Володимир Холоша – президент Українського ядерного товариства, найбільшої галузевої громадської організації України, яка об’єднує фахівців в сфері атомної енергетики, промисловості, ядерної науки і технологій. 

Український атомний енергетик на ЧАЕС, державний діяч, екс-міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (1994-1996), голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (2010–2014), кандидат економічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000) акцентував увагу на особливостях корпоративного управління в атомній енергетиці, необхідності виконання стратегічних державних рішень та реальних межах повноважень наглядових рад у компаніях, що повністю належать державі.

Стратегічні рішення мають виконуватися

Володимир Холоша нагадав, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна ухвалила нову Енергетичну стратегію, яка визначає атомну генерацію як базову основу енергосистеми країни. Саме тому, на його думку,  рішення про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС є логічним продовженням державної політики.

Експерт наголосив, що будівельні конструкції майбутніх енергоблоків уже створені, а вкладені в них інвестиції становлять близько 2 млрд доларів. Їхній технічний стан підтверджений як українськими регуляторними та будівельними організаціями, так і відповідними експертизами.

Окремо президент Українського ядерного товариства прокоментував дискусію щодо обладнання, яке планувалося придбати в Болгарії для добудови енергоблоків. За його словами, незалежні міжнародні експертні організації підтвердили його якість і придатність до експлуатації, тому називати його «металобрухтом» є некоректно.

«Це ліцензоване обладнання, якісні характеристики якого підтверджені іноземними експертами. Ми повинні відповідально ставитися до таких оцінок і до тих рішень, які визначають майбутнє атомної енергетики», – наголосив він.

Повноваження наглядових рад мають свої межі

Говорячи про корпоративне управління, Володимир Холоша зазначив, що саме навколо НАЕК «Енергоатом» останніми роками точиться найбільше дискусій щодо діяльності наглядової ради. На його думку, важливо враховувати, що можливості наглядових рад у державних компаніях значною мірою обмежуються рішеннями власника – держави.

Він звернув увагу, що Енергоатом щороку виконує дедалі більший обсяг спеціальних обов’язків (ПСО), які суттєво впливають на фінансовий стан компанії. За словами Володимира Холоші, лише у 2025 році компанія спрямувала на виконання ПСО близько 160 млрд грн, що становить понад половину її грошового потоку.

Водночас саме наглядова рада затверджує фінансові плани, стратегію та політики компанії, однак не має можливості впливати на рішення держави щодо обсягу покладених спеціальних обов’язків.

«Функція наглядової ради в таких випадках дуже обмежена. Ми повинні це розуміти, коли оцінюємо її роботу», – зазначив президент Українського ядерного товариства.

Баланс між інтересами держави та розвитком компанії

Підсумовуючи виступ, Володимир Холоша наголосив, що головним викликом корпоративного управління у стратегічних державних компаніях залишається пошук балансу між інтересами власника та потребами розвитку підприємства.

З одного боку, держава як власник визначає правила гри та покладає на компанії важливі соціальні функції. З іншого – енергетичні підприємства повинні мати достатньо ресурсів для інвестицій, модернізації та будівництва нових потужностей, які в майбутньому замінять енергоблоки, що поступово виводитимуться з експлуатації.

Саме тому, переконаний експерт, оцінюючи ефективність наглядових рад у компаніях зі стовідсотковою державною власністю, необхідно враховувати не лише їхні формальні повноваження, а й ті об’єктивні обмеження, в яких вони працюють. Лише за такого підходу корпоративне управління зможе стати справді ефективним інструментом розвитку української енергетики.

Корпоративне управління в державних енергетичних компаніях сьогодні виходить далеко за межі формального виконання вимог законодавства. Воно має забезпечувати баланс між інтересами держави як власника, суспільними зобов’язаннями компаній та їхньою здатністю розвиватися, інвестувати в нові потужності й реалізовувати стратегічні проєкти. Саме від чіткого розподілу відповідальності між власником, менеджментом і наглядовими радами, прозорості ухвалення рішень та послідовності державної політики залежить не лише ефективність управління, а й енергетична безпека країни та її довгостроковий розвиток.

The post Володимир Холоша: «Ми повинні відповідально ставитися до рішень, які визначають майбутнє атомної енергетики» first appeared on Energy Club.

Учасники обговорили практичні аспекти взаємодії власника, менеджменту та наглядових рад, межі відповідальності органів управління, вплив корпоративного управління на довіру міжнародних партнерів та інвесторів, а також актуальні зміни у державному секторі.

Віцепрезидент Energy Club, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у 2021–2023 роках Валерій Безус у своєму виступі запропонував подивитися на корпоративне управління не через призму окремих конфліктів чи політичних дискусій, а через його фундаментальне призначення. На його переконання, головне питання, на яке має відповідати система корпоративного управління, залишається незмінним незалежно від форми власності компанії: чи діє менеджмент в інтересах власника.

Корпоративне управління виникає тоді, коли власник делегує управління

Валерій Безус наголосив, що проблема корпоративного управління існує стільки ж, скільки існує розподіл функцій власності та управління. Саме тому його головною функцією є забезпечення того, щоб менеджмент діяв відповідно до інтересів власника.

За словами експерта, доки власник сам керує бізнесом або особисто контролює роботу найманого керівника, окремої системи корпоративного управління фактично не існує. Вона з’являється лише тоді, коли власник вже не може здійснювати постійний контроль і делегує цю функцію спеціальному органу.

Саме тоді виникає потреба у наглядовій раді, яка контролює діяльність менеджменту від імені власника. Згодом система ускладнюється – зі створенням акціонерних товариств, появою міноритарних і мажоритарних акціонерів, різних моделей власності та участю держави.

При цьому, підкреслив Валерій Безус, незалежно від того, йдеться про приватний чи державний бізнес, сутність корпоративного управління залишається однаковою: воно має забезпечувати відповідність дій менеджменту інтересам власника.

Спікер також звернув увагу, що саме ефективне корпоративне управління є необхідною умовою розвитку компаній. На певному етапі бізнес уже не може масштабуватися, залучати інвестиції чи відповідати вимогам міжнародних фінансових партнерів без сучасної системи корпоративного врядування.

Наглядова рада представляє інтереси власника, а не менеджменту

Окрему увагу Валерій Безус приділив ролі наглядових рад. Він наголосив, що сама назва цього органу визначає його функцію – здійснювати нагляд за діяльністю менеджменту. Саме менеджмент є об’єктом контролю, адже в корпоративній моделі власник і керівництво компанії вже не є однією особою.

Навіть якщо генеральний директор одночасно володіє часткою компанії, наглядова рада повинна контролювати його як менеджера та захищати права всіх акціонерів.

Неправильною Валерій Безус назвав ситуацію, коли наглядова рада фактично переходить на бік менеджменту й вступає у конфлікт із власником. «Роль наглядової ради – захищати інтереси власника перед менеджментом компанії», – наголосив він.

Водночас експерт застеріг від поширеної помилки – сприймати наглядову раду як виконавчий орган. Вона не управляє компанією та не виконує функцій менеджменту. Так само вона не повинна підміняти собою власника. Її завдання – здійснювати контроль, забезпечуючи реалізацію інтересів акціонерів.

Також віцепрезидент Energy Club звернув увагу, що не варто ототожнювати всі рішення, які виконує компанія, з рішеннями власника. Наприклад, виконання спеціальних обов’язків (ПСО) є наслідком державної регуляторної політики, а не корпоративного рішення акціонера.

Якість корпоративного управління залежить від зрілості держави й бізнесу

Говорячи про державний сектор, Валерій Безус закликав не змішувати корпоративне управління з політичними процесами. За його словами, інтереси суспільства реалізуються через демократичний політичний механізм – вибори та діяльність конституційних органів влади. Саме вони представляють державу як акціонера державних компаній і несуть за це політичну та правову відповідальність.

Якщо суспільство не погоджується з тим, як держава реалізує свої права власника, це має вирішуватися у політичній площині, а не шляхом втручання в принципи корпоративного управління.

Водночас промовець визнав, що корпоративне управління у державному секторі значно складніше, ніж у приватному бізнесі. Тут до класичних взаємовідносин між власником і менеджментом додаються функції держави як регулятора, формувача політики, гаранта безпеки та виконавця суспільно важливих завдань.

Саме тому корпоративне управління державними компаніями Валерій Безус образно порівняв із «3D-шахами», де одночасно взаємодіють кілька центрів відповідальності. Для мінімізації конфліктів інтересів, на його думку, функції власника, регулятора та формування державної політики мають бути максимально розмежовані між різними органами влади.

Окремо експерт звернув увагу, що якість корпоративного управління державних компаній безпосередньо залежить від загальної культури корпоративного управління в країні. Україна поки що лише формує цей інститут: недостатньо розвинені фондовий ринок, культура спільної власності та практика роботи акціонерних товариств впливають не лише на приватний бізнес, а й на державний сектор.

Підсумовуючи, спікер наголосив, що незалежно від форми власності саме якісне корпоративне управління створює передумови для сталого розвитку компаній, підвищення довіри інвесторів і впровадження міжнародних стандартів управління в українській енергетиці.

Сьогодні, коли український енергетичний сектор проходить масштабну трансформацію, інтегрується до європейського ринку та залучає міжнародну фінансову підтримку для відновлення й розвитку, питання корпоративного управління виходить далеко за межі внутрішніх процедур компаній. Воно стає одним із ключових чинників довіри інвесторів, ефективності державної власності та спроможності енергетичних підприємств працювати за прозорими й зрозумілими правилами. Саме тому дискусія про розподіл відповідальності між власником, наглядовою радою та менеджментом сьогодні має не лише професійне, а й стратегічне значення для майбутнього української енергетики.

The post Валерій Безус: «Головне питання корпоративного управління – чи діє менеджмент в інтересах власника» first appeared on Energy Club.