Такими є цифри, які не потребують коментарів. Вони чітко пояснюють, чому децентралізована енергетика, відновлювані джерела та локальні хаби перестали бути інновацією. Вони стали питанням виживання.

Саме в цих умовах громади та бізнес перетворюються на рушійну силу трансформації енергетичної системи. Українські міста, села, промислові підприємства, аграрії й забудовники не чекають затвердження державних стратегій і створюють нові енергетичні центри на місцях. Війна змінила пріоритети: енергонезалежність стала місією.

Підприємства інвестують у генерацію – хто формує основу?

Лише протягом першого півріччя 2025 року в регіонах України введено в експлуатацію 591 МВт нової генерації. Серед нових потужностей – 84 МВт вітрові електростанції (ВЕС), 101,4 МВт сонячних електростанцій (СЕС) промислового типу. У приватних домогосподарствах були встановлені СЕС загальною потужністю 84 МВт.

Майже кожна п’ята компанія в Україні (або близько 20%) вже інвестує у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Для порівняння: у 2023 таких було лише 6%. Тобто за два роки відбулося трикратне зростання.

Ще більше підприємств, близько 40%, заявляють, що планують вкладати кошти у власну енергонезалежність найближчим часом. Найбільший інтерес вони проявляють до сонячної (51%) та вітрової енергетики (25%). На тлі дефіциту генерації це не просто бізнесові ініціативи – це внесок у національну стійкість.

Енергетичні спільноти: новий рівень участі громад

Новим вектором розвитку можуть стати енергетичні спільноти. Це формат, коли громадяни, органи місцевого самоврядування, малий та середній бізнес об’єднуються, щоб створити генерацію для власного споживання та продажу надлишку енергії.

У Європейському Союзі створення та функціонування енергетичних спільнот регулюється відповідною нормативною базою. Зокрема Директивами ЄС 2018/2001 про сприяння використанню ВДЕ та 2019/944 про правила внутрішнього ринку електроенергії.

Україна тільки починає формування нормативного поля для таких об’єднань. Але вже сьогодні вже є приклади пілотних проєктів енергетичних спільнот. Вони створені за підтримки USAID, GIZ та інших донорів. Наприклад, у Вінницькій області реалізовано проєкт громади, де фермери встановили СЕС для зрошення, а в Луцьку ОСББ впроваджують дахові панелі й батареї для енергетичної автономії.

Слід розуміти, що енергетичні спільноти – це не просто генерація, а нова модель енергетичної демократії, де замість залежності від єдиної централізованої системи формується гнучка, стійка мережа локальних хабів.

Виробництво для себе і зберігання – новий тренд

Одним з найпомітніших напрямків розвитку стала модель “генерація для власного споживання”. Підприємства все частіше будують СЕС, щоб покривати свої потреби й мінімізувати залежність від ринку.

Більшість таких проєктів реалізується без державної підтримки. При цьому встановлення СЕС дозволяє знизити енергетичні витрати бізнесу на 20-40% щороку. У поєднанні з батареями – це самодостатня та гнучка модель.

Окремий тренд – інтеграція різних джерел (СЕС, накопичувачів, газопоршневих генераторів) у єдину систему, яка балансує навантаження в реальному часі.

Вітрова енергетика: перспективи й бар’єри

Наразі за різними оцінками, на етапі реалізації перебувають проєкти ВЕС загальною потужністю понад 4 ГВт.

Скажімо, ОККО вже будує вітростанцію на Волині (150 МВт), ДТЕК завершив другу чергу Тилігульської ВЕС (400 МВт), готується запуск Полтавської ВЕС (650 МВт).

Проте масштабне зростання гальмується рядом системних проблем:

• відсутність довгострокових офтейкерів (контрактів на купівлю енергії);
• борги по “зеленому тарифу”;
• ПДВ на імпорт вітротурбін, на відміну від сонця, біомаси й гідро — вітер досі не звільнений від сплати ПДВ;
• нестача гарантій страхування воєнних ризиків.

Такі проблеми гальмують інвестиції навіть у відносно безпечних регіонах, таких як Закарпаття.

При цьому, як свідчать дані МВС, 90% атак 2024 року здійснювались дронами, що робить децентралізацію генерації ще більш актуальною.

Що очікує бізнес від держави

Заява Європейської Бізнес Асоціації, спрямована до Міненерго, чітко визначає перелік кроків, які держава має зробити вже зараз:

• спростити дозвільні процедури;
• забезпечити визнання гарантій походження електроенергії в ЄС;
• відтермінувати CBAM (екологічну сертифікацію) до повноцінного об’єднання енергоринків України та ЄС (market coupling);
• забезпечити ринкові прайс-кепи, співставні з європейськими
• продовжити податкові пільги для імпорту обладнання, включно з ВЕС.

Це конструктивний порядок денний, спрямований не на критику, а на створення умов для масштабування рішень, які вже працюють на рівні громад та бізнесу.

Висновок: майбутнє вже почалося

Сьогодні громади не чекають наказу з центру, а беруть на себе лідерство у відновленні енергетики. Бізнес усіх щаблів вкладає ресурси, розробляє власні рішення, об’єднується з донорами та місцевою владою.

Україна вже має перші проєкти енергетичних спільнот, промислову генерацію для власного споживання, десятки локальних проєктів СЕС, ВЕС і систем зберігання; готове українське виробництво турбін і гібридних інверторів, що поступово заміщує імпорт і ще багато чого.

Але потрібна загальна стратегія, яка об’єднає ці зусилля в національну рамку. Ми маємо унікальний шанс – створити сучасну, децентралізовану, гнучку енергетику, яка не лише переживе війну, а стане прикладом для інших держав.

Кожна громада з СЕС, кожна компанія з накопичувачем, кожна енергоспільнота стають не просто проєктами. Вони стають черговим кроком до енергетичної стабільності України.

Довідка

Андрій Петрович Калінов, технічний директор НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС», професор, кандидат технічних наук.

Андрій Калінов

З 2002 року викладає у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, обіймає посаду професора кафедри систем автоматичного управління та електроприводу. Автор сотень наукових публікацій і володар ряду державних нагород, зокрема премії Президента України для молодих вчених.
У своїх дослідженнях зосереджується на питаннях енергоефективності, діагностики електроприводів та впровадженні інновацій у промислову автоматизацію.
У складі команди «ЕНЕРГО-ПЛЮС» реалізував десятки інженерних проєктів, які поєднують науковий підхід із практичними рішеннями для енергетичного сектору. Активно розвиває партнерства з технічними університетами, бере участь у трансфері технологій та просуває культуру R&D у виробничих процесах.

The post Нові енергетичні центри: як громади та бізнес створюють основу енергонезалежності України first appeared on Energy Club.

Нові інвестиції: від теорії до контрактів

У липні 2025 року в Римі відбулася конференція Ukraine Recovery Conference (URC2025). Вона може стати своєрідним переламним моментом для енергетичного сектору України. Адже з понад 200 угод на загальну суму близько 10 млрд Євро, що були заключені впродовж двох днів, значна частина стосується саме енергетики. За офіційними даними йдеться про фінансові домовленості у сфері енергетики на загальну суму понад 1,2 млрд Євро.

Мова не лише про загальні наміри, а про конкретні контракти, фінансові зобов’язання та технічні рішення, які почнуть втілюватися вже найближчими місяцями. Це угоди з розвитку атомної генерації, гідроенергетики, нафтогазового комплексу, розподіленої генерації, відновлюваної енергетики, а також освітні та дослідницькі програми.

Таким чином, не дивлячись на триваючі бойові дії та повітряні атаки, інвестори вбачають перспективу фінансування енергетичних проєктів в Україні.

Енергетика майбутнього: на що робиться ставка

Сьогодні весь світ змагається за доступ до різних видів енергії. Зростання глобального попиту на 2,2% лише у 2024 році перевищило середньорічні показники за останнє десятиліття.

Це може здаватися парадоксом, але й Україна не є винятком. Так, у перші три роки повномасштабної війни енергетичний ринок зазнав падіння. Втім вже у 2025 році вектор змінився: країна входить у період сталого зростання споживання енергії.

Ключовими факторами зростання є відновлення промисловості, будівництво mil-tech кластерів, запуск нових переробних потужностей, а у перспективі на найближчі роки – розвиток дата-центрів з їх високою потребою в електроенергії.

Саме тому в енергетичному фокусі України одразу кілька стратегічних напрямів:

• Атомна енергетика. «Енергоатом» та компанія Westinghouse Electric підписали декларацію про локалізацію виробництва тепловиділяючих збірок ВВЕР-1000. Паралельно з Holtec International підписано меморандум про запуск заводу з виробництва малих модульних реакторів (SMR) та контейнерів для зберігання відпрацьованого палива. Це може зміцнити енергетичну незалежність України.
• Газова генерація. «Укрнафта» запускає шість проєктів розподіленої генерації загальною потужністю 420 МВт. За підтримки міжнародних партнерів нові газотурбінні та газопоршневі електростанції будуть введені в експлуатацію вже у 2026 році. Зокрема, 160 млн Євро на ці проєкти виділить ЄБРР. Крім того, «Нафтогаз України» уклав стратегічний меморандум з Baker Hughes щодо модернізації видобутку та транспортування газу, а також на впровадження водневих рішень.
• Відновлювана енергетика. У галузі ВЕД було створено механізм URMM (Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism) для залучення інвестицій у нові проєкти. Крім того, ЄБРР та ЄІБ розглядають його, як механізм для гарантування мінімальної ціни на “зелену” електроенергію. Це є вкрай актуальним для України з огляду на поганий стан розрахунків між НЕК «Укренерго» та підприємством «Гарантований покупець». URMM вже забезпечено внесками від ЄС – 180 млн Євро, Нідерландів (12 млн Євро), очікується участь Німеччини, Швеції, Швейцарії. Загальна мета URMM – залучити 1,5 млрд Євро інвестицій у будівництво сонячних та вітрових електростанцій.
• Мережі, ГЕС та енергоефективність. Також для відновлення енергетики ЄІБ виділяє 120 млн Євро на ремонт постраждалих від атак ГЕС. Це допоможе частково повернути потужності в експлуатацію. Підписано меморандум між «Укренерго» та італійською Terna щодо синхронізації систем та обміну досвідом у сфері управління мережами. Компанії Siemens, Voith, Webuild та інші гравці також долучаються до модернізації критичної інфраструктури.

Ресурсна база та виклики

Фонд підтримки енергетики України, створений у 2022 році за участю Енергетичного співтовариства, вже акумулював понад 1,16 млрд Євро від 33 донорів.

Це дозволило укласти понад 790 контрактів на постачання обладнання більш ніж 50 енергокомпаніям у 21 регіоні України.

Водночас актуальний розрив між потребами енергосистеми та наявними ресурсами оцінюється у 617 млн Євро.

Це ще раз підкреслює: ми маємо не просто використовувати залучені кошти, а й вибудовувати системну модель фінансування – ефективну, прозору, орієнтовану на результат.

Перспектива: нова модель енергетики

Україна має всі передумови для того, щоб стати регіональним енергетичним хабом. Ми вже переосмислюємо структуру генерації, зменшуємо залежність від централізованих рішень, переходимо до децентралізації та смартрішень. Паралельно інтегруємось у європейський ринок, отримуючи не лише технології, а й принципи прозорого управління та регулювання.

Але головне – ми починаємо мислити стратегічно. Якщо драйвером енергетичного буму в США стає штучний інтелект, то в Україні – промисловий розвиток, mil-tech і дата-центри.

Ми розуміємо, що відновлення – це не про повернення до довоєнного стану. Це про створення нової моделі, в основі якої – енергонезалежність, гнучкість і технологічний розвиток.

І саме енергетика, як і в кожній великій трансформації, стоїть на першому місці.

Андрій Калінов

Довідка

Андрій Петрович Калінов, технічний директор НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС», професор, кандидат технічних наук.

З 2002 року викладає у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, обіймає посаду професора кафедри систем автоматичного управління та електроприводу. Автор сотень наукових публікацій і володар ряду державних нагород, зокрема премії Президента України для молодих вчених.
У своїх дослідженнях зосереджується на питаннях енергоефективності, діагностики електроприводів та впровадженні інновацій у промислову автоматизацію.
У складі команди «ЕНЕРГО-ПЛЮС» реалізував десятки інженерних проєктів, які поєднують науковий підхід із практичними рішеннями для енергетичного сектору. Активно розвиває партнерства з технічними університетами, бере участь у трансфері технологій та просуває культуру R&D у виробничих процесах.

The post Енергетика відновлення: як Україна створює фундамент майбутнього зростання first appeared on Energy Club.