А вже 6 квітня, коли Чернігівщина була нарешті очищена від російських окупантів, бригади Козелецької дільниці поїхали підіймати лінії у селах навколо обласного центру, які під час обстрілів подекуди були повністю знищеними.
– Зараз, у час технологій та електроніки, без світла ніяк, – констатує Віталій Володимирович. – А тому навіть в умовах війни ми мали якомога швидше відновлювати електропостачання споживачам Товариства. На мою думку, нічого героїчного в нашій роботі не було. Просто енергетика – дуже важлива галузь, а тому кинути все у такий критичний момент було б неправильно. І це не лише моя думка. Я дуже вдячний долі, що в той момент поряд зі мною були колеги, які розділяють цю точку зору. Один ти нічого не вартий, разом же ми – та сила, яка зможе все!