Інтегрована та цілісна реалізація державної політики - запорука успішної енергетичної трансформації України
Системна і послідовна політика України щодо сталого розвитку - із взаємопов’язаним і нерозривним розвитком сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики - відповідає не лише завданням Угоди про асоціацію із ЄС, а й цивілізаційному вибору українців.
Цивілізаційний вибір України вимагає слідування актуальному порядку денному цивілізації, в якому питання запобігання кліматичним змінам, декарбонізації, зеленого курсу та енергетичної трансформації є пріоритетним. Актуальним як ніколи є і питання енергетичної безпеки.
Інструментом дієвого цивілізаційного вибору України є державна політика, що має ефективно реалізовуватись спеціалізованими центральними органами виконавчої влади. Дефрагментація, інтеграція та систематизація державної політики під час її реалізації є одним з ключових завдань таких органів.
Євроінтеграція відкрила для України додаткові можливості сталого розвитку відповідно до завдань Європейського зеленого курсу (EU Green Deal), представленого у 2019 році. Його ціль - забезпечити сталий зелений перехід Європи:
скоротити викиди CO2 на 55% у 2030 році порівняно із рівнем 1990 року;
стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Саме з цим курсом пов'язують майбутній технологічний та соціальний розвиток континенту.
У роботі над енергетичною трансформацією України ми керуємося трьома пріоритетними векторами: національні інтереси енергетичної безпеки, набуття членства України в ЄС та виконання міжнародних зобов'язань.
Для цього ми, перш за все, відмовляємося від пострадянських принципів управління розвитком сфери енергоефективності, відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива. Одним з прикладів такої трансформації є прийняття Закону України “Про енергетичну ефективність” на заміну застарілого Закону України “Про енергозбереження” та імплементацію Європейської директиви з енергоефективності (EED).
По-друге, важливо забезпечувати європейський принцип нерозривності політики енергоефективності, декарбонізації та розвитку відновлюваної енергетики.
Держенергоефективності - кроссекторальний орган виконавчої влади, який застосовує інтегрований підхід ЄС – нерозривний розвиток енергоефективності, відновлюваної енергетики, декарбонізації.
Україна та Європа об’єднані спільними цілями:
забезпечувати енергетичну безпеку;
створювати умови для досягнення кліматичної нейтральності.
Ці завдання - ключові для Держенергоефективності, й інструментами для досягнення цих цілей є:
розвиток сфери енергоефективності;
розвиток відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива;
Загальна декарбонізація економіки є важливим елементом та результатом реалізації таких завдань.
Ця позиція відповідає енергетичній та кліматичній політиці ЄС, представленій у 4-му енергопакеті ЄС “Чиста енергія для всіх європейців”, прийнятому у 2019 році. ЄС уклав таке рішення, щоб допомогти здійснити перехід від викопного палива до більш чистої енергії, а точніше - виконати зобов’язання ЄС щодо скорочення викидів парникових газів у рамках Паризької угоди.
Реалізація 4-го енергетичного пакета має допомогти декарбонізувати енергетичну систему ЄС відповідно до цілей Європейської Зеленої Угоди.
4-ий енергопакет охоплює законодавство ЄС у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, управління, дизайну ринку електроенергії та правил безпеки постачання електроенергії, серед яких:
Директиву 2018/2001 «Про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел»;
Директиву 2018/2002 «Про енергоефективність»;
Регламент 2018/1999 «Про управління Енергетичним Союзом та боротьбі зі зміною клімату».
Директиви ЄС визначають нероздільність функцій декарбонізації, енергоефективності та відновлюваної енергетики, які забезпечують досягнення синергетичного ефекту від одночасно інтегрованих заходів з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії на законодавчому, організаційному та технічному рівнях.
У кінці листопада 2021 року, відповідно до рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 30.11.2021 № 2021/14/МС-ЕпС, Україна, як член Енергетичного Співтовариства, теж зобов’язалась впроваджувати вищезгаданий 4-ий енергопакет.
Важливо, що в 4-му енергопакеті Європейська комісія охопила 5 вимірів Енергетичного союзу, які є чи не найбільш нагальними саме для України, особливо: енергетична безпека; енергоефективність; декарбонізація економіки; дослідження, інновації та конкурентоспроможність.
Відповідно до Регламенту ЄС про управління Енергетичним союзом і кліматичні дії №2018/1999, що є частиною енергопакета, мета Енергетичного союзу - надання споживачам безпечної, сталої, конкурентоспроможної та доступної енергії, а також сприяння дослідженням та інноваціям шляхом залучення інвестицій, що вимагає трансформація енергосистеми Європи. Така трансформація тісно пов’язана з необхідністю покращення якості навколишнього середовища, зокрема шляхом сприяння енергоефективності, а також розвитку нових відновлюваних видів енергії.
Загальна концепція функціонування Держенергоефективності направлена на забезпечення реалізації завдань, пов’язаних з енергетичною ефективністю та збільшенням частки використання відновлюваних джерел енергії, що точно відповідає політиці Європейського Союзу.
Підвищення енергоефективності та розвиток використання відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива сьогодні є й основоположними чинниками національної безпеки.
Відповідно до вимог Європейського Союзу (Регламент про управління Енергетичним союзом і кліматичними діями ЄС 2018/1999, Директива Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЄС від 25.10.2012 про енергетичну ефективність, Директива Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС від 23.04.2009 про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел) індикативні цілі з підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики визначені для кожної з галузей національної економіки.
У травні 2022 року Європейська комісія представила план REPowerEU
Реалізація плану передбачає припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується як економічна та політична зброя і коштує європейським платникам податків майже 100 мільярдів євро на рік, а по-друге, це подолання один з ключових засобів запобігання кліматичним змінам.
Основні заходи REPowerEU - енергоефективність, диверсифікація постачання енергії та прискорене впровадження відновлюваних джерел енергії для заміни викопного палива в будівлях, промисловості та виробництві електроенергії.
Єврокомісія пропонує посилити довгострокові заходи щодо енергоефективності, включаючи збільшення додаткової обов’язкової цілі енергоефективності до 13% з раніше запропонованих 9% в рамках пакета «Fit for 55» Європейської Зеленої Угоди.
Також передбачається масове розширення та прискорення використання відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії, промисловості, будівництві та транспорті прискорить нашу незалежність, дасть поштовх до зеленого переходу та з часом знизить ціни. Комісія пропонує збільшити головну ціль для відновлюваних джерел енергії з 40% до 45% до 2030 року у рамках пакета «Fit for 55». Встановлення цієї амбітної цілі створить основу для інших ініціатив, зокрема:
Подвоєння швидкості розгортання теплових насосів та заходи щодо інтеграції геотермальної та сонячної теплової енергії для модернізації централізованого та комунальної системи опалення.
Встановлення мети 10 мільйонів тонн внутрішнього виробництва відновлюваного водню та 10 мільйонів тонн для імпорту до 2030 року, щоб замінити природний газ, вугілля та нафту в галузях промисловості та транспорту, які важко декарбонізувати.
План дій щодо біометану містить інструменти, включаючи нове промислове партнерство з біометану та фінансові стимули для збільшення виробництва до 35 млрд кубометрів до 2030 року, в тому числі через Спільну сільськогосподарську політику.
45% відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії ЄС до 2030 року;
скорочення кінцевого енергоспоживання щонайменше на 40% до 2030 року, а первинної енергії - на 42,5% до 2030 року порівняно з прогнозами 2007 року.
У своїй діяльності Агентство також спирається на Цілі сталого розвитку до 2030 року,затверджені у вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Документ містить 17 Цілей Сталого Розвитку, 8 з яких, зокрема, передбачають реалізацію завдань із підвищення енергоефективності, подолання енергетичної бідності, розвитку низьковуглецевих бізнесів.
Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду у 2016, розпочала синхронізацію із принципами Європейської Зеленої Угоди у 2019 році та затвердила Оновлений національний внесок України до Паризької угоди.
Агентство працює в усіх цих напрямках відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Договору про Енергетичне Співтовариство, Паризької угоди та Зеленої Угоди ЄС.
Цілі України:
в енергоефективності - зменшити кінцеве споживання на 17,1% до 2030 року порівняно із базовим рівнем (у разі відсутності реформ) відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, затвердженого Урядом у грудні 2021 року;
у відновлюваній енергетиці - збільшити частку ВДЕ утричі - із 9% у 2020 році до 27 % у кінцевому енергоспоживанні до 2030 року відповідно до проєкту Національного плану дій з відновлюваної енергетики;
у декарбонізації – зменшити обсяг викидів CO2 на 65% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком, як це визначено в Оновленому національному внеску України до Паризької угоди.
Досягнення цих, а можливо - й більш амбітних цілей, можливо лише за умови цілісного, інтегрованого підходу, який сьогодні реалізує Держенергоефективності.