За статистикою IEA та IIASA в середньому близько 70% всіх шкідливих викидів в атмосферу безпосередньо випускають об’єкти промисловості та енергетики, що призводить до непоправної шкоди здоров’ю людей. Дана проблема вже достатньо давно виходить на глобальний рівень, яку багато країн намагається вирішити через імплементацію програм та стратегій.
Україна також не може стояти осторонь світових процесів, що засвідчує затвердження КМ України «Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок» (НПСВ). Цей документ був розроблений з метою виконання зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині обмеження викидів забруднюючих речовин. Перед тим, як перейти до аналізу НПСВ, доцільно розглянути деякі аспекти цією проблематики у міжнародному розрізі.
Чистота атмосферного повітря стає фактором соціально-політичної напруженості, найбільше це спостерігається в Китаї та Індії. Починаючи з 2013 р., КНР оголосила про запровадження жорстких квот на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.
Як результат, тисячі людей в Пекіні втратили роботу через закриття фабрик та електростанцій, мільйони пекінців позбулися права обігріватися вугіллям в будинках. Остання вугільна ТЕС в Пекіні була зупинена у березні 2017 р. Водночас у Індії регулярними стають багатотисячні мітинги проти вугільних ТЕС, які закінчуються арештами десятків учасників (в травні 2018 р. в штаті Гуджарат) і навіть загибеллю деяких з них (в жовтні 2016 р. в штаті Джаркханд).